Ключ, що відкриває всі замки

Ось чому в Луцькому педагогічному коледжі настільки фахово навчають англійської, німецької, польської мов, а для викладання запрошують і кандидатів наук із України, і навіть спеціалістів зі Сполучених Штатів Америки!

– Хоча ми готуємо вчителів початкових класів і вихователів дитсадка, однак викладання іноземної практикуємо вже років 20. Раніше вчителів іноземних мов початкових класів готували спеціалісти так званої циклової комісії, а тепер в педколеджі працює ціла кафедра іноземників, – пояснює її завідувачка, кандидат педагогічних наук, доцент Алла Бляшевська.

Що дає це для студентів? Та дуже багато. Майбутні вчителі отримують настільки високий рівень знань, що під час проходження практики у найбільш прогресивних школах чують: «Та ви англійську знаєте на рівні іноземників із університету!».

Як вдається викладачам коледжу утримувати настільки високу планку? Що використовують для того, аби випускників навчального закладу запрошували на роботу у найбільш престижні школи Волині? 

– Факторів дуже багато, – продовжує Алла Бляшевська і до розмови запрошує свою колегу, викладача вищої категорії Любов Леонову. – Завдяки нашому директору Петрові Бойчуку отримали прекрасну матеріальну базу для викладання іноземної, переймаємо передовий досвід закордонних освітніх закладів. Та найголовніше, що Петро Микитович підібрав колектив висококласних спеціалістів, серед яких, до речі, – представник Корпусу миру зі штату Колорадо.

А ось, власне, і сам американець – Даглас О’Брайєн. 30 років він працював директором в одній зі шкіл США. Потім став волонтером Організації Об’єднаних Націй. Із 2002-го приїздить до України. І фактично відтоді почав викладати англійську в університеті ім. Лесі Українки та Луцькому педагогічному коледжі.

– Містер Даглас допомагає нашим студентам опанувати не книжку, а «живу» англійську. Нам, викладачам, передає навики європейської моделі ведення пар. Ми навіть бачимо, яким чином працюють професори Гарвардського університету, – зауважує Алла Василівна. І оригінальність співпраці викладача зі студентами помічаємо відразу: щойно пролунав дзвінок на перерву, як містер О’Брайєн стає на виході і, прощаючись із кожною студенткою, називає її ім’я. Дрібниця, але все одно приємно.

– Українська молодь дуже позитивна, – привітавшись із нами, зауважує містер Даглас. – Сподіваюся, знання англійської стануть для них ключиком, який відкриє всі замки на шляху до великих перспектив.

Під час коротенького знайомства (бо ж за кілька хвилин нове заняття), представник Корпусу миру розповідає, що дуже швидко Україна стала частинкою його душі. А торік ще й зрозумів, чому. Виявляється, родове коріння О’Брайєнів тягнеться з Франції, і початок йому дали король Луї та королева Анна, дочка Ярослава Мудрого! 

–Тому я дуже вболіваю за свою прапрабатьківщину. Дуже хочу, аби українці жили якнайкраще. Розповідаючи студентам про історію Америки, даю підказки щодо побудови кращого життя. А оскільки не маю права давати будь-які політичні коментарі, то скажу лише, що вірю: українці зроблять висновки й підуть правильним шляхом.

Причому здійснитися таким побажанням допоможе якраз вільне володіння іноземною, стверджують вихованки Дагласа О’Брайєна, третьокурсниці Катерина Сидорук і Юлія Ткачук:

– Завдяки нашим викладачам ми не відчуваємо жодних мовленнєвих бар’єрів, – кажуть дівчата.

– Знаючи англійську, можемо в Інтернеті отримати об’єктивну інформацію про те, що відбувається в Україні й за кордоном, – пояснює Юля. – Чимало цікавого дізнаємося для того, аби згодом використати в наших науково-дослідницьких роботах.

– А мені володіння англійською ще й допомагає спілкувати з родичами, які мешкають у Канаді, – додає Катерина. – Раніше ми переписувалися українською. Та коли я вступила до педколеджу, отримала такі знання, що тепер вільно розмовляю англійською, і родичі навіть дивуються, наскільки прогресивне в нас навчання.

Почувши високу оцінку роботи кафедри іноземних мов, Алла Бляшевська та Любов Леонова зауважують: секрет успіху – в підході до студентів.

– Дітей треба зацікавити. Нудні лекції ніколи не замінять інтелектуальних конкурсів, ігор на зразок брейн-рингу, караоке на краще виконання іноземних творів, радіогазет із використанням закордонних пісень. От недавно американці святкували Хеллоувін – ми теж провели англомовну вечірку. Бо то цікаво й корисно, – наводить приклади Алла Василівна.

– Щоб не зупинятися на досягнутому, ми активно спілкуємося з іноземниками волинських вишів, викладачами коледжів Рівненської, Житомирської, Львівської, Вінницької, Хмельницької, Чернівецької областей. І колеги стверджують: Луцький педагогічний – серед найкращих освітніх закладів свого рівня, а в дечому не поступається і перед університетами.

– Наш директор Петро Микитович навіть міжнародні горизонти допоміг відкрити, – додають викладачі кафедри. – Нещодавно делегація з педколеджу переймала досвід колег із Академії фізичного виховання польського міста Бяла-Подляска й тамтешні викладачі теж були приємно здивовані якістю освіти, що її отримують студенти Луцького педагогічного коледжу.

Та найбільше, що радує студентів, – це можливість після закінчення закладу легко знайти роботу за спеціальністю. Хтось влаштовується вчителем початковим класів, і це стає його справою життя. Хтось, працюючи у початковій ланці, паралельно здобуває фах учителя іноземних мов. А є й такі, для кого знання англійської та польської  стають базою для отримання диплома в закордонному виші.