У м. Луцьку 6
березня вперше відзначили День кликуна. А також підписали контракт із
виконавцем цієї ролі Андрієм Єдинаком.
Кликун (або глашатай) – це давня професія,
яка полягала в інформуванні жителів міст доби Середньовіччя (XV-XVIІ ст.).
Кликуни, як нагадали в Відділі інформаційної роботи міської ради, повідомляли населенню найрізноманітніші новини: про вшанування
уславлених полководців, про прибуття в місто чужоземних послів, про чергову
роздачу хліба або грандіозну циркову виставу, про виклик громадян у суд, про
винесення вироків і виконання страт, оголошували королівські укази, сповіщали
городян про збір податків тощо. Будь-яка важлива юридична справа підлягала
«обволанню» кликуном у людних місцях. У Замку Любарта кликуни, окрім іншого,
стояли на нічній варті та «кликали» – постійно перегукувалися, а в разі пожежі
чи нападу ворогів били на сполох. Звідси пішла місцева назва професії – Кликун.
Відповідно до записів у міських актових
книгах, 6 березня 1640 р. була прийнята ухвала Луцького маґістрату про збір
грошей міщан на утримання нічної сторожі (кликунів). Спираючись на цей
історичний факт, із метою привернення уваги громадськості до професії і роботи Кликуна, створення міської традиції туристично-привабливого заходу нинішня
влада м. Луцька вирішила відродити древні традиції.
Цікаво, що у вересні 2019 р. у Волинському
краєзнавчому музеї показали, як насправді виглядав луцький Кликун:
«Той самий кликун. Саме він став символом
туристичного Луцька. Кахлю XV ст., на якій зображено чоловіка з алебардою,
передали жителі міста у повоєнний період. Самі кахлі використовувалися для
підвищення енергоощадності – ними обкладали піч, після чого тепло довше
зберігалось завдяки їх порожнистій структурі».
Крім цього, в м. Луцьку вже розгорнули цілу
серію невеличких бронзових скульптур різного виду кликунів, які розс містили в
публічних місцях. Утім, частину з них вандали встигли вкрасти, і лише кількох з
допомогою поліцейських вдалося знайти і повернути.
Втім, тему кликунів у Луцькій міськраді
вирішено не лише продовжити, але й наповнити живим змістом. Тому відзначення щороку 6
березня Дня кликуна відбувається на виконання Програми розвитку
туризму Луцької міської територіальної громади на 2021-2022 рр., затвердженої
рішенням міської ради від 23 грудня 2020 р. №2/4, на
виконання рішення виконавчого комітету міської ради від 17 лютого 2021 р.
№123-1 «Про затвердження положення про
роботу Луцького кликуна».
Тож заступниця міського голови
Ірина Чебелюк 6 березня 2021 р. підписала угоду з Луцьким кликуном про
виконання ним обов’язків.
«За дорученням
міського голови Ігоря Поліщука сьогодні ми проводимо урочисту подію та офіційно
розпочинаємо роботу Кликуна. Наше місто особливе, надзвичайне та історичне. Тож
важливим для нас є збереження надбань, що дійшли до нас через віки. Традиція
роботи Кликуна – особливість нашого міста. Дозвольте привітати з початком
роботи, а також побажати сил, енергії, ентузіазму та натхнення», – сказала
Ірина Чебелюк.
Андрій Єдинак – фронтмен
одного з гуртів і працює викладачем у музичній школі. Відповідно до договору, Кликун зобов’язується щороку з Дня
кликуна (6 березня) і до кінця туристичного сезону здійснювати щоденний ритуал
сурмління та проголошення важливих для міста подій із В’їзної вежі Замку Любарта.
У будні дні ритуал здійснюватиметься один раз на добу о 12.00 год., а у вихідні
та святкові дні – двічі на добу: о 12.00 год. та 18.00 год.
Андрій Єдинак
щодня буде сурмити з В’їзної вежі перші акорди приспіву пісні «Волинь моя». Для
цього йому доведеться спочатку піднятися на 126 сходинок до вершини вежі, а
потім подолати аналогічних шлях на бруківку замку.
Цікаво, що
літописні джерела часів Середньовіччя не зберегли вартість послуг Кликуна, які
платилися магістратом із бюджету громади. Не повідомляється про ціну сурм і
нинішнього виконавця цієї місії, а також вартість стилізованого одягу.
Світлана КОМА.
На фото Відділу інформаційної
роботи Луцької міської ради: Андрій Єдинак виконує функцію луцького кликуна.