Не знаю, хто й коли зронив цю
загальновідому фразу, але якщо в ній є «грамина» істини, то із життям у с.
Кутрів, що на Горохівщині, м’яко кажучи, щось не те… Світлини із розгромленою
колишньою сільською бібліотекою минулих вихідних стали топ-новиною в соціальних
мережах серед волинських користувачів. Хто й навіщо так познущався над
святим?..
Як
з’ясувалося, шокували ці знімки не всіх. Про те, що робиться у бібліотеці,
місцеві мешканці і знали, і відали. Та й на думку Мервинського сільського
голови Юрія Томащука, який за господаря (нам із ним зв’язатися не пощастило,
тому пошлемося на слова журналіста Наталії Малімон у газеті «День», котра
опублікувала з цього приводу статтю), це не бібліотека, а те, що від неї
лишилося. Бо все цінне з неї передали в інші книгозбірні ще тоді, як бібліотеку
в Кутрові закрили. А те, що «нецінне», впало в око «зловмисникам», які з
зчинили розгардіяш усередині. В міліцію голова звертався, однак там із реакцією
забарилися…
Ситуація
дивна. Бо як пояснити, що у селах на кілька хат у глибинці поліських районів
бібліотеки ще в хатах-мазанках (!) функціонують і можливості для цього
знаходять, а в такому гарному населеному пункті, як Кутрів, книгозбірня «без
надобності» стільки років? Клуб закрили, а з ним і читальню. Але під цим же
дахом знайшлося місце для більярдного столу… А книжки й полиці?.. Мабуть, скоро
підуть «на енергозбереження».
Тим
часом пригадалося, як кілька років тому «Волинська газета» спільно з громадою
рятувала місцеву церкву, що сповзала у Стир. Після кількох публікацій,
численних запитів вдалося «підштовхнути» чиновників до рішення укріпити берег
державним коштом, щоб Волинь не втратила пам’ятку. І як тоді палко вболівали
селяни за святиню! То за церкву можуть, а за бібліотеку?..
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото зі сторінки в мережі «Фейсбук».
