Про «кредитне рабство», кнопкодавство і банківських олігархів, які грають лише в одні ворота.
2 липня ц. р. під тиском громадськості парламент ухвалив закон №1558-1, що зобов’язує банки реструктуризувати всі споживчі кредити, отримані для придбання будь-якого майна.
Причому без обмеження суми заборгованості та за курсом на дату укладання такого договору (тобто переважно за курсом 5,05 грн за 1 дол. США). Таким чином, чітко видно спробу народних обранців нарешті зрозуміти справедливі вимоги «кредитних кріпаків» та хоча б якось допомогти їм позбавитися фінансового рабства. Мало того, проблема різкої девальвації гривні рівнозначно перекладалася б і на інших учасників процесу: державу, яка повинна гарантувати стабільність валюти; банки, які мусять на партнерських умовах долати всі ризики кредитування; самих позичальників, які також повинні відповідати за свої зобов’язання. А таких по всій Україні та на Волині – сотні тисяч!
Але на ранок почалося найцікавіше і найтрагічніше. За закон проголосували 229 народних депутатів при необхідних 226. А потім почалися заяви, що нібито це призведе до краху банківської системи держави та обмежить права тих, хто поклав свої гроші на депозит. Потім народні депутати Ігор Луценко, Олександр Черненко, Альона Шкрум і Олег Мусій заявили, що хочуть відкликати свої голоси за закон. Але в регламентному комітеті Ради зазначили, що процедури відкликання голосів не існує.
Далі – більше. Юрій Луценко на знак протесту заявив про припинення виконання повноважень голови фракції «Блок Петра Порошенка». Його заступник Ігор Кононенко заявив, що були факти «кнопкодавства»: нардеп Андрій Павелко, мовляв, вилетів за кордон, а його картка проголосувала…
Він наголосив на необхідності зробити все для того, щоб саме у парламенті було вирішено цю проблему, а не перекладати її на Президента України Петра Порошенка.
Агенція УНІАН деталізує позицію фракції БПП: у разі, якщо все ж закон піде на підпис Президенту, можна спрогнозувати, що він його заветує. За словами Ігоря Кононенка, багато членів його фракції не розібралися в ситуації або зробили помилку через тиск ззовні, враховуючи мітинг під парламентом і блокування будівлі людьми, які вимагали ухвалення закону, а депутатам приходили СМС-повідомлення з погрозами.
«У нашої фракції чітка позиція, що цим голосуванням підставили президента, просто підставили. Тому необхідно це питання вирішувати в межах парламенту», – вважає офіційний представник президентської фракції у парламенті.
Таким чином, валютним позичальникам мріяти про позбавлення фінансових кайданів, схоже, не варто.
Але що народ із тим, що є, миритися не буде, це точно.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: барикади «Кредитного майдану» під стінами НБУ.