Мобілізація
може зачепити навіть тих, хто в армії не служив.
Із 20 січня в Україні розпочинається
четверта хвиля мобілізації. Яким чином буде вона проходити на Волині, кого не
торкнеться і скільки наших земляків невдовзі опиняться на фронтах неоголошеної
війни, розповів у вівторок т. в. о. обласного комісара Волинського
облвійськкомату Роман Кулик. Позаяк задіяними в мобілізаційних процесах буде
також виконавча влада, то участь у розмові взяв радник голови Волинської
облдержадміністрації Борис Кондратюк. А деталей торкнулися юристи, обліковці
облвійськкомату і представники Збройних сил України.
ПЛАН – ДВІ ТИСЯЧІ
Насамперед
Борис Кондратюк пояснив, що мобілізація відбувається відповідно до рішення РНБО
і викликана необхідністю: по-перше, замінити тих бійців, які вже не один місяць
на передовій і потребують фізичної та психічної реабілітації; по-друге, реформувати
та зміцнити Українську армію.
Попередньо
повістки до військкоматів почнуть розносити з наступного тижня і завершать 19
квітня. А загалом покликати до війська заплановано близько 2 тис. волинян, 40%
із яких – лучани.
–Мобілізація
відбуватиметься протягом 90 днів і розділена на два етапи, – продовжив
полковник Кулик. – Перший стартуватиме 20 січня, другий – 10 лютого. Після
того, як людина буде оповіщена та з’явиться до військкомату, триватиме її
медичний огляд.
Щодо
останнього, то представники «Волинської газети» відразу запитали: хто
гарантуватиме якість проходження такого огляду та які довідки необхідно мати
при цьому?
Пам’ятаючи,
як навесні минулого року чоловіків визнавали здоровими тільки за словами «Скарг
нема», представники обласного військкомату зазначили:
– Перша
хвиля мобілізації (коли укомплектовувалася 51-ша ОМБ) тривала всього чотири
дні. Тож за такий короткий період і з мінімальною кількістю працівників у
військкоматах (районні могли налічувати по три особи) не реально було провести
якісний медичний огляд. Тепер і працівників стало більше, і часу. Вже зараз
військово-лікарські комісії отримують інформацію про людей, які перебувають на
обліку у наркологічному, протитуберкульозному, шкірно-венерологічному,
психдиспансері. Крім того, головні лікарі поліклінік надають медичні картки
всіх тих людей, які можуть бути мобілізовані та обслуговуються в цьому закладі.
Військово-лікарська комісія наразі опрацьовує базові дані про стан здоров’я
тих, хто може взяти участь в АТО. А якщо чоловік не має документального
підтвердження про свої захворювання, його обстежуватимуть на рівні району чи
області й лише після цього військово-лікарська
комісія робитиме висновки щодо придатності чи непридатності
військовозобов’язаного.
До
речі, запис «не придатний у мирний час і частково придатний у воєнний час» дає
підстави диференційовано підходити до написання висновків про кожну конкретну
людину. Приміром, є такі захворювання,
які останнім часом не мали загострень і відповідно не заважатимуть виконувати
громадянський обов’язок у тилу.
– Маємо
велику потребу у так званих мирних професіях: комп’ютерник, інженер,
будівельник тощо. Тому люди з подібними навиками можуть бути мобілізовані,
навіть якщо в армії не служили, – зазначив полковник Кулик.
Та
це не означає, що чоловіків без досвіду й підготовки кинуть голіруч на передову.
За словами представників облвійськкомату, після мобілізації буде 40 діб
підготовки і ще 15 діб триватиме бойове злагодження у складі підрозділу. Якщо
військовий матиме конкретну кваліфікацію, буде її відшліфовувати у навчальних
центрах, якщо офіцер – у вищих навчальних закладах. Бійці ж без вузької кваліфікації
навики отримувати на військових полігонах.
НА ВІЙНУ НЕ ПІДУТЬ ТІ, ХТО…
На
рівні Міністерства оборони йшлося про шість категорій громадян, яких не
зачепить четверта хвиля мобілізації: не придатні за станом здоров’я (про що має
бути висновок військо-лікарської комісії), аспіранти і студенти денної форми
навчання; зайняті постійним доглядом за недієздатним родичем (якщо іншого доглядальника
в сім’ї нема), батько/мати трьох і більше дітей, яким іще не виповнилося 18-ти,
усиновителі, прийомні батьки і ті, на чиєму утримання дитина-інвалід І-ІІ
групи, котрій нема 23-х.
А
от щодо п’ятої і шостої категорій – священиків і жителів тимчасово окупованих
територій – Роман Кулик зазначив: якщо віра не дозволяє людині брати до рук
зброю, це не означає, що чоловік не може виконувати свій громадянський
обов’язок у частині тилового забезпечення.
– Говорячи
за переселенців, варто зауважити: військовозобов’язані, які переїхали на
Волинь, повинні стати на облік у місцевому військкоматі і мали би добровольцями
піти захищати рідну землю, – вважає Роман Кулик. – Але загалом пріоритет під
час мобілізації будемо надавати тим, хто пройшов військову службу, є добровольцям
і не працевлаштований. До того ж, розширено вікові рамки. Тобто до війська
кликатимуть людей, яким від 20-ти до 60-ти. А щоб не було нарікань на не зовсім
належну роботу військкоматів, то відразу зазначу: ті з наших працівників, які
відмовилися від участі в АТО, були звільнені. Районними ж комісарами будуть
бійці, які вже пройшли цю школу мужності.
ВЕСНЯНО-ОСІННІЙ ПРИЗОВ НЕ ВІДМІНЯЮТЬ
Так
само, як і дотепер, призов в армію відбуватиметься навесні та восени. Хлопців
набиратимуть як на строкову, так і на контракту службу. І план призову – 40
тис. строковиків та 10 тис. контрактників.
– Події
у Криму та на Сході України показали: наше військо потребує реформування і
зміцнення, – наголосив Борис Кондратюк. – Відтак, аби Збройні сили України
відновили свою міць та авторитет, мусимо й надалі призивати хлопців до армії.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.