Чому
не спрацювала на позитив заміна головного лікаря обласного онкологічного
диспансеру, де половина пацієнтів досі не одужує, а відправляється на той світ?
Ще наприкінці березня ц. р. стало відомо: головний
лікар цієї специфічної медустанови Орест Андрусенко участі в конкурсі на керівну
посаду не братиме. Тому комісія під головуванням депутата Олександра Зінчука проголосувала
рекомендувати припинити дію контракту з головним лікарем онкодиспансеру Орестом
Андрусенком, а виконання обов’язків тимчасово покласти на заступника головного
лікаря з медичної роботи Людмилу Бубенову. Вона, до слова, і раніше виконувала
обов’язки керівника на момент відсутності головного лікаря….
Під час того засідання Орест Андрусенко поцікавився,
чому саме цю людину призначають виконувачем обов’язків, адже, мовляв, в резерві
на посаду головного лікаря стоїть Юрій Малімон – завідувач мамологічним
відділенням онкодиспансеру? Але це питання, як кажуть, «зависло» в повітрі…
І ось – знову виникло. Депутати облради 23 листопада
проголосували за звільнення Людмили Бубенової на користь уже згадуваного Юрія
Малімона. Про глибинні причини такого кроку офіційно не повідомляється. Вочевидь, йдеться не лише про неспроможність сучасних
технологій і персоналу ефективно лікувати пацієнтів із злоякісними
новоутвореннями, але й про якісь фінансові підводні течії.
Цілком можливо, що й Людмила Бубенова не справилася
з обов’язками.
Тож голова облдержадміністрації Володимир Гунчик навіть
нагадав, що тільки цієї весни її призначили на посаду.
«Раніше треба було думати!», – порадив.
І почув відповідь від голови облради Ігоря Палиці
щодо «думання наперед»:
«Ми всі теж у 2014-ому рої, коли голосували за
Президента Петра Порошенка, думали, що він виконає свою обіцянку і за два тижні
закінчить війну! І що? Тому, я Вас прошу, не треба про оте «думання» згадувати!».
Очільник опозиційного до чинної виконавчої влади
держави облосередку «Руху нових сил» Сергій Адамчук ттеж висловився на цю «злоякісну»
тему:
«Люди приходять в онкодиспансер у великому шоці.
Звідти вірогідність не вийти живим становить 50%. Вони змушені самостійно
оплачувати діагностику – і це в кращому випадку лише десята частина від реальної
потреби у фінансуванні. Вони віддають останні гроші, щоб вижити! А є ж ще
витрати на лікування і «подяки» лікарям! Насправді вся ця ситуація – це
серйозний удар по людині, якій встановили діагноз «рак». Благодійний фонд «СТОПРАК»
майже рік адмініструє благодійні внески, які є вимушеним заходом для цієї лікарні,
щоб мати можливість вчасно робити діагностику. Загалом вдається закумулювати близько
1,5 млн грн – така сума є краплею в морі для бюджету облради. Але ці кошти
змушені платити люди, бо хочуть банально вижити. Додаткове фінансування цієї
суми з облбюджету дозволить медперсоналу і декільком тисячам пацієнтів
Волинського онкодиспансеру зберегти гідність. На сесії облради 23 листопада перерозподіли
майже 9 млн грн. Пропоную нашим депутатам розглянути додаткове фінансування на
онкодиспансер максимально швидко, щоб повністю припинити будь-які «благодійні»
внески в цьому закладі.
А громадська активістка Світлана Сервакова додала:
«Майже усіх пацієнтів в онкодиспансері відправляють
до жіночки, щоб та записала в зошит оплачений благодійний внесок. Банкоматом
люди майже не користуються, можливо, якби усі благодійні внески ішли через
банкомат, лікарні вистачило б цих коштів? Звісно, було б чудово,щоб у цьому
місці взагалі не було «благодійних» внесків…
Тому «кадрове питання» в облонкодиспансері – це
насправді вершина айсбергу. Оскільки держава не виконує вимог Конституції про
гарантоване безплатне медичне забезпечення громадян і з Києва останніми роками
фактично не надходять кошти на сучасне обладнання, медикаменти та
перепідготовку кадрів, то ця установа перетворилася щось на зразок «передпокоїв»
моргу. І кожен другий, хто туди потрапляє, не виходить своїми ногами до рідних
і близьких… Його вивозять на каталці до патологоанатомів…
Світлана КОМА.
На фото порталу «Район. Луцьк»: Людмила Бубенова.