Новий театральний сезон Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, який очолює заслужений діяч мистецтв України Анотолій Глива, розпочав прем’єрою комедії Ярослава Стельмаха «Коханий нелюб».
Інфекційна хвороба, що спричинила запровадження в державі пандемії, внесла зміни і в графік творчого життя театрального колективу. Довелося підлаштовуватися до запроваджених місцевою владою обмежень в роботі транспортної системи, забезпечення особистої безпеки акторів, вживати профілактичних заходів. Потрохи налагоджували незвичний для творчого ритму внутрішній графік роботи колективу.
Звичайно, головний режисер Михайло Ілляшенко намагався у такій ситуації підібрати нову роботу, щоб порадувати театралів у новому сезоні. Глядач уже звик до таких творчих сюрпризів, які стали хорошою традицією акторів.
-Дуже не просто у такий час підібрати тему і літературний твір, – сказав під час нашого спілкування. – Завдання не з легких, але часу в період карантину для роздумів та пошуків достатньо. У таких випадках завжди звертаєшся до праць старих друзів. Одним із таких для мене є Ярослав Стельмах.
Про щирість такої дружби свідчать слова, які автор написав у записці до комедії «Коханий нелюб». Михайло Васильович цитує їх на пам’ять: «Мишко, прочитай останній труд мого неймовірного генія. Якщо подобається, роби з ним, що хочеш!» Звернення «Мишко» пояснював особливу любов до цього імені, бо його носив батько, відомий український літературний класик Михайло Стельмах. Тому просив дозволу про таке звертання.
З нотками щирості і великої поваги відгукується про свого давнього друга, який не раз гостював на Волині. Приїздив на постановку п’єси «Провінціалка». Головну героїню виконувала на той час заслужена актриса України Людмила Приходько.
Не просто було в ситуації, коли люди налякані таємничістю і великою кількістю своїх жертв хворобою, хотілося знайти такий твір, щоб змінити настрій у суспільстві. У час, коли панує зневіра до очікуваних змін, найкращі ліки – душевний спокій та усмішка. ЇЇ можуть принести не телевізійні політичні баталії, а скоріше театральна комедія. Не трагікомедія за жанром, а лірична, наповнена музикою, душевними переживаннями у коханні жінки до чоловіка із властивими перипетіями комічного характеру, перевтіленнями. Світлі, зароджені ще у дитинстві почуття кохання, можуть кардинально перевтілювати не тільки героїв комедії, але й усе на світі. Бо любов – це Бог, а Бог – це любов твердить Біблія.
Вже глядачеві вирішувати, вдалося головному режисерові театру Михайлу Ілляшенку втілити задум автора, свого давнього друга, який трагічно залишив цей світ, акторами Волинського театру. Однак перші прем’єрні вистави у варіантах двох акторських груп, засвідчили – глядачеві тема сподобалася, як і їхня сценічна майстерність. Про це свідчать численні оплески зали на окремі сюжетні сцени, монологи, репліки та перевтілення.
Вистава ще в роботі, вона вдосконалюється. Зазвичай десь сьома-десята зустріч із глядачем стає для акторів улюбленим дитям. Майже двадцять акторів задіяно у двох варіантах. Кожен з них майстерно, як того вимагає головний режисер театру, заслужений діяч мистецтв України Михайло Ілляшенко, втілює на сцені образ свого героя. Саме так, як це роблять актори Сергій Басай і Сергій Єрмакович, Ігор Натанчук і Микола Герел, заслужена артистка України Людмила Натанчук та Ірина Басай, Олена Якимчук і Владислава Курач, Сергій Великий і В’ячеслав Погудін, Мартін Корнелюк і Юлія Пікула та інші учасники вистави.
Степан ШЕГДА.
На фото Сергія Цюриця: сцена з вистави.