З літа 2009 р. обласна та столична влада «вирішують»
проблему розграбованих на Волині ракетних гарнізонів. Результат – нульовий. Чому?
Одні керівні лиця з лампасами довели до ручки 37-ому
гвардійську ракетну дивізію. Другі керівні лиця в вишиванках кинули
напризволяще майже всі її стартові майданчики. А треті, нинішні керівні лиця в
піджачках комсомольського покрою, роблять вигляд, що про урочище Сорокаморди
почули тільки зараз, а тому обіцяють вирішити проблему «з чистого аркуша». Але ні
одні, ні другі, ні треті не зроблять нічого путнього для консервації колишніх
стартових майданчиків колишніх Ракетних військ стратегічного призначення. Бо –
не здатні.
Вся ця сумна історія почалася ще в радянські часи.
Саме в цій місцині дислокувався дивізіон зі складу576-го ракетного полку (в/ч
43180) 37-ої Гвардійської, Севастопольської, орденів Леніна та Кутузова ІІ ст.
ракетної дивізії із штабом у м. Луцьку, яка, в свою чергу, підпорядковувалася
43-ій Ракетній армії зі штабом у м. Вінниця. Але з лихої волі тодішнього
Президента України Леоніда Кравчука Україна добровільно позбавилася
стратегічного ядерного озброєння, тож уже в 1992-ому в Україну (і на Волинь)
прибули фахівці з США, які стежили, як наше військо за американські гроші
знищує ракетні системи та місця їхнього базування. Ядерні ж боєголовку Україна подарувала
Російській Федерації в обмін на гарантії безпеки і територіальної цілісності…
Коли остання ракета була розрізана на металобрухт, а
остання боєголовка вивезена в Росію, грошей на рекультивацію територій… не
залишилося. Або їх просто вкрали.
Зусиллями волинської влади тоді вдалося врятувати
від пограбування лише 2 військовий містечка ракетників: в лісах біля с.
Сокиричі та Журавичі Ківерцівського р-ну. В першому випадку розмістили школу
міліції, в другому – пункт тримання для нелегалів. А от гарнізони, які
розміщувалися біля с. Гайове Ківерцівського, с. Мовчанів Локачинського і с.
Уляники Рожищенського р-нів, виявилися нікому не потрібними. Щоб хоча б якось
спихнути їх подалі від себе, виконавча влада області та депутатський корпус
передали їх на баланс… місцевих сільрад. Звідки там могли знайтися ресурси для
охорони та оборони цінного майна? Про відсутність можливостей забезпечити його
охорону було відомо заздалегідь, тому буквально за кілька років там розікрали
все, що можна: споруди розібрали до фундаментів, підземні електрокабелі
викопали, весь метал зі стартових майданчиків вирізали, навіть двері та вікна в
нікому непотрібних казармах повиймали…
В набат ударили влітку
2099-го, коли в лісі (по-народному цей куток називають Сорокамордами, – авт.) біля с. Мовчанів Локачинського
р-ну загинуло двоє незаконних заготівельників металобрухту. Зазвичай безкарна
та успішна крадіжка «безгосподарного» майна цього разу закінчилася повним
крахом: мешканці м. Володимира-Волинського навічно спустилися в колишню ракетну
шахту урочища Сорокаморди… І тільки коли трупи дістали на поверхню, вдарили в
набат: а чому через 18 років після ліквідації військових гарнізонів РВСН на
Волині ті не просто розграбовані вщент, а становлять реальну загрозу для людей?
«Волинська газета» з перших днів цієї трагедії
активно включилася в розслідування резонансної теми. Насамперед, слід
повідомити, що кримінальне провадження за фактом масових крадіжок металобрухту
Володимир-Волинський міськвідділ внутрішніх справ закрив через смерть
підозрюваних. Чому не шукали інших спритників, які орудували в волинських лісах
на місцях колишніх військових містечок, це питання риторичне.
Та ще влітку 2009-го люди з с. Мовчанів
Локачинського р-ну бідкалися, що їхній ліс перетворився на смертельну пастку не
лише для чужаків. Тут масово гине худоба, а селяни бояться втрапити в глибокі
вентиляційні та пускові шахти, які
залишилися з часів підземного дислокування ракет із ядерними боєголовками. Крім
тому, пошепки люди казали, що ця похмуре місце ще в лихі 90-ті
використовувалося бандитами для приховування жертв кримінальних розборок…
Словом, від мовчазного Мовчанова пахло смертю, і
тому редакція взялася за розплутування багаторічного та суперечливого клубка
загадок і злочинів. Вдалося встановити, кому належить колишній стартовий
ракетний майданчик в лісі біля с. Мовчанів – місцевій сільраді…
А що було далі, читайте в наступних повідомленнях «Волинської
газети».
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора: 40-метрова ракетна шахта, де влітку
2009 р. загинули двоє незаконних добувачів металобрухту біля с. Мовчанів
Локачинського р-ну.