Як мінімум дві кадрові втрати «Вереса» у матчі з «Волинню»
були на руку «хрестоносцям»: за скандал із суддею в попередній грі
дискваліфікували головного тренера рівнян Юрія Вірта, а через другу жовту
картку пропускав дербі найкращий голеадор команди Роберта Гегедош. Але «Волині»
це не допомогло, бо в гру вступив 28-річний суддя…
Чемпіонат України. Перша ліга. 13 тур: «Верес» – «Волинь
(15 листопада 2020 р., смт Млинів, стадіон ; арбітр Клим Заброда, м. Київ; «Верес»:
Когут, Мірошник, Солдат, Махнєв, Нємчанінов, Полулях, Петько, Дахновський,
Соломка, Пасіч, Шеставков; «Волинь»: Леванідов, Сімінін, Приндета, Болденков,
Цюпа, Приймак, Рябов, Кизилатеш,Протасов, ляшенко, Оринчак; голи: Сімінін,
автогол, 7 хв.; Мірошник, 64; на 69 хв. Протасов не реалізував пенальті;
попередження: Мірошник,10, Полюлях, 43,, Шестаков, 84 – Рябов, 32, Кизилатеш, 40,
Оринчак, 41, Приндета, 76; вилучення: Рябов, 37, друге попередження), «Гірник-Спорт»
– «Полісся» – 0:2, «Кремінь» – «Кристал» – 1:0, «Нива» – «Миколаїв» – 0:0, «Прикарпаття»
– «Альянс» – 1:0, «Оболонь» – «Авангард» – 3:0.
Що таке матч між «Вересом» (Рівне) та «Волинню» (Луцьк)?
Це – епохальна футбольна подія! І так було як мінімум 100 років поспіль, у яких
би країнах не жили затяті сусіди і які б національності не представляли!
Дослідник волинського футболу Сергій Грудняк,
наприклад, нагадав, як у квітні 1935 р. єврейські клуби з однаковою назвою «Хасмонея»
зустрічалися в м. Луцьку на стадіоні ім. Юзефа Пілсудські (зараз – «Авангард»).
Рівняни несподівано виграли, а лучани не придумали нічого кращого, як розбити
камінням геть усі вікна автобуса, яким приїхали на матч гості з сусіднього
міста…
До речі, Хасмонеї – це древня династія єврейських
правителів, яка завершила своє існування в … Коли майбутній цар Ірод, народ
якого силоміць привели до іудаїзму, здійснив двірцевий переворот у 37 р. до
Нашої ери, і відновити державність Ізраїль зумів лише в 1948 р.
Нічим не відрізнялися запеклістю і матчі цих команд
у радянські часи. Спочатку клуб із Рівного мав назву «Колгоспник», потім його
перейменували на «Горинь», «Авангард». Лучани ж спочатку вболівали за СК «Луцьк»,
а потім – за «Торпедо» (Луцьк). Як пригадує відомий художник Віталій Мельник, у
1966 р. у м. Луцьку виникло між уболівальниками таке побоїще, що 65 учасників «потасовки»
опинилися в міліцейській буцигарні…
Та головне в футболі – футбол. Уперше офіційний
поєдинок між цими суперниками відбувся в далекому 1960 р. у м. Луцьку:
досвідченіші «колгоспники» виграли 1:0. А загалом луцька команда в дербі
виборювала Вікторію 30 разів, рівненська — 26, 16 разів зустрічі
завершувалися внічию…
Ще однією особливістю звітного поєдинку стали
кадрові втрати. «Хрестоносцям» найбільше дошкуляла через перебір жовтих карток
хоч і молодого, але кваліфікованого захисника Максима Войтіховського. А от «Верес»
після скандалу у попередній грі втратив головного тренера Юрія Вірта, якому
показали червону картку за атаку на арбітра, а також найкращого голеодора
команди Роберта Гегедоша, який перейшов із закарпатського «Миная» і став грозою
воріт усіх суперників.
Узагалі ж, якщо думати, що всі цього недільного дня
вболівали виключно за «Волинь», то це теж під великим питанням. В усякому
випадку, колишні луцькі футболісти Богдан Когут і Дмитро Нємчанінов грали за
команду суперника. Та й чимало мешканців сусіднього Млинівського р-ну
Рівненщини, де проводить домашні матчі рівненський «Верес», стали повноправними
жителями м. Луцька. Наприклад, нинішня голова облради Ірина Вахович, яку,
звичайно, якби вона була вболівальницею, переповнювали б різновекторні почуття:
ніби й рідне смт Млинів близьке, але й «Волинь» із м. Луцька не чужа… Чи той же
ж виконувач повноважень Луцького міського голови Григорій Пустовіт, який
народився в м. Дубно…
Після сенсаційно програного двома матчу з
краматорським «Авангардом» (один удар суперника в бік воріт лучан і єдиний гол
на всю гру!), наставник «Волині» Василь Сачко справедливо зауважив, що ніякої
логіки в футболі шукати не варто. Це підтвердили і міжнародні зустрічі в Лізі
націй УЄФА, що відбулася напередодні. Пам’ятаєте, синьо-жовті поступилися в м.
Лейпцігу з рахунком 1:3 бундестімівцям? І хоча вийти на поле не змогла одразу
велика група українських футболістів через спалах коронавірусу, і присутні
могли ж як мінімум не програти! Олександр Зінченко поцілив у штангу, Мораєс і
Марлос – у поперечину… Забий, і рахунок був би 4:3 на користь підопічних Андрія
Шевченка…
Та футбол умовних категорій не визнає. Емоції – в
шухлядах, результат – на табло.
Отже, перший гол у матчі «Верес» – «Волинь» стався
на порожньому місці. Після виконання стандарту з правого флангу атаки м’яч повз
Владислава Леванідова опустився на кут воротарського майданчика, і від грудей
Сергія Сімініна, якого підштовхував рівнянин Ігор Солдат, влетів у сітку.
Абсолютно нелогічний і курйозний гол, утім, вивів господарів уперед: 1:0 уже на
7 хв. зустрічі. Арбітр порушення правил не зафіксував…
Наші взялися відновлювати рівновагу, але на 37 хв. 28-річний
київський суддя Клим Заброда, вилучивши Артура Рябова, залишив гостей у меншості…
А після перерви все вирішилося на користь
футболістів Юрія Вірта упродовж якихось 3 хв. На 64 хв. господарі після
влучного удару захисника Руслана Мірошнка подвоїли рахунок, причому, знову не
без втручання луцького капітана: після кутового він перекинув шкіряну кулю на
дальню стійку, де знову з м’ячем на другому поверсі розминувся луцький воротар,
і захисник господарів вразив беззахисну ціль.
Руслан Мірошник, до речі, зіграв рукою в карному
майданчику своєї команди, тож на 67 хв. Євген Протасов не зумів переграти воротаря
«Вереса» з одинадцятиметрової позначки… Богдан Когут відбив удар.
Отже, «Верес» виграв 2:0, набрав, як і «Волинь», 21
очко та потіснив «хрестоносців» на 3 місці…
«Ми програли єдиноборства, пропустили м’ячі зі «стандартів».
Будемо розбирати ці епізоди. Півтора тайми нам довелося грати у меншості. Це
дуже важко. Не хочу коментувати рішення арбітра щодо вилучення. Це запитання до
арбітра. Ми заробили пенальті. Повинні були його реалізовувати. Якби
забили – результат міг бути іншим. Не забили… Найголовніше – команда
повинна розуміти, що таке дербі. Віддаватися повністю на полі. Не можу сказати,
що ми не старалися. Адже грали в меншості. Але дербі – це матч, де потрібно
віддавати максимально всі сили. Цього не було», – визнав після гри Василь Сачко.
Наступний матч підопічні Василя Сачка мають зіграти
20 листопада з івано-франківським «Прикарпаттям»: не менш принциповим
суперником, який також із допомогою судді ви грав на луцькому «Авангарді» під
час цьогорічних кубкових баталій.
Таким чином, 15 листопада – День працівника
сільського господарства – виявився святковим не для представника Княжої Волині,
а для правонаступників команди «Колгоспник». І це не радує.
Роман УСТИМЧУК.
На фото Юрія ФЕТИСОВА: під час матчу між «Вересом» і
«Волинню» в смт Млинів Рівненської обл.