Чому хороші журналісти стають поганими політиками? Слідом за попередниками колишній політичний оглядач низки видань Сергій Рахманін пояснює це власними словами та діями…
В «Українській правді» 55-річний парламентар, який після закінчення факультету журналістики на той час Київського державного університету імені Тараса Шевченка понад 20 років як кореспондент «Молодої гвардії», політичний оглядач газет «Київські Відомості» та «Дзеркала тижня» писав про українську політику та був безпосереднім свідком ключових історичних подій, висловив деякі сентенції, які не можуть вражати навіть колишніх колег-журналістів.
Отже, як пишуть в «Українській правді», нині ж він – один із тих, хто формує політичний вектор розвитку України та дотичний до ухвалення історичних державних рішень.
Останні п’ять років Сергій Рахманін – народний депутат. Як представник фракції «Голос» (партія-бульбашка, яка виникла на хвилі популізму і наразі фактично припинила своє існування, – ред.) він входить до одного з найважливіших парламентських комітетів – з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
Ось що він сказав про нинішній стан мобілізації та комплектування військ:
«…Кількість людей, які зараз мобілізуються, суттєво зросла, але якість військовослужбовців не є достатньою для потреб ЗСУ. Це пов’язано з двома причинами. По-перше, мобілізовують багато немолодих людей, а, по-друге, у нас все ще достатньо низький рівень підготовки».
А ось відповідь на запитання, чому ігноруються пропозиції вберегти від мобілізації чоловіків віком від 50 чи хоча б 55-ти років до 60-ти, яким справді фізично важко третій рік війни витримувати непосильні фізичні навантаження:
«На моє переконання, треба зменшувати, але якщо ви подивитесь на демографічну картинку України, то з’ясуєте, що людей середнього і старшого віку у нас в рази більше, ніж молоді. І тому, якщо ми викреслимо цих людей зі списку мобілізаційного ресурсу, то навіть деякі тилові й допоміжні частини просто будуть недоукомплектовані… Генеральний штаб вважає, що поки що, на жаль, так питання не стоїть. Хоча й окремі офіційні представники Міністерства оборони, і окремі представники Генерального штабу висловлювалися за те, щоб знизити цю планку до 55 років чи навіть до 50. Але поки що вони не готові говорити про те в осяжній перспективі».
Що думає народний депутат, який свого часу відслужив 2 роки строкової служби ще в радянській армії, про те, аби почали мобілізовувати не з 25-ти, а, наприклад, із 20-ти років, про що говорять партнери з країн НАТО? Відповідь:
«Це рішення (про зменшення призовного віку, – УП) – військово-політичне. Військове – бо йдеться про потенціал, про молодих людей, здатних виконувати насамперед бойові завдання, краще за людей 50+. Політичне – бо це рішення має бути погоджене президентом як верховним головнокомандувачем».
Тобто, Сергій Рахманін хоча побіжно й погодився, що так як є бути не може, але і ніяких змін не пропонує. Хоча взнає:
«Якби ви побачили цифру тих, кого рекрутували, ви б розплакалися. На превеликий жаль, вона просто жалюгідна, якщо чесно».
Визнає він і безперспективність ідеї повернення ухилянтів з-за кордону:
«Буду відвертим, я спілкувався з представниками Генерального штабу, і вони не дуже розраховують на цих людей. Вони не вірять у те, що їх вдасться залучити до Збройних Сил, навіть якщо буде ухвалено якесь політичне рішення. Я думаю, що на сьогодні це більше розмови, ніж реальна перспектива».
Як бачимо, парламентар чітко не уявляє, яким чином поповнювати військо та готувати до бою особовий склад. Але ще гірше, що він і не хоче взяти на себе взяти відповідальність відповісти, які перспективи повернутися до цивільного життя тих військовослужбовців, які добровільно пішли захищати Україну в перші дні повномасштабного вторгнення окупантів! Ось відповідь Сергія Рахманіна:
«Поки не буде скасовано воєнний стан і не завершиться війна в той чи інший спосіб, демобілізації не може бути за визначенням. Є указ президента про мобілізацію. От коли буде видано указ про демобілізацію, всі мобілізовані будуть звільнені в запас.
Те, про що говорив мій колега Роман Костенко, називається «звільнення з військової служби». Наприклад, якщо в тебе певні проблеми зі здоров’ям чи певні родинні обставини. Йшлося про те, щоб розширити категорію цих людей за рахунок тих, хто відслужив певну кількість місяців.
Під час обговорення «мобілізаційного закону» моя пропозиція була в тому, щоб звільняти з військової служби навіть під час воєнного стану тих громадян, які були призвані на військову службу під час мобілізації і вислужили не менше 24 місяців, з яких 18 – безпосередньо в зонах бойових дій, відповідно до бойових розпоряджень і бойових наказів.
Генштаб вважає: оскільки термін завершення бойових дій невідомий, а масштаб бойових дій навряд чи буде змінюватися, то вони поки що виступають проти дострокового звільнення громадян із військової служби».
Таким чином, Сергій Рахманін, який і сам є особою мобілізаційного віку і за законом добровільно має право мобілізуватися, воліє розмірковувати про Перемогу в тилу. Дійсно: парламентський комітет у Києві – це не взводний опорний пункт під Часовим Яром…
Аналітики порталу «Слово і діло» аналізують рівень відповідальності політиків. Сергій Рахманін озвучив 139 обіцянок. Виконано 24. У процесі виконання 82. 33 однозначно виявилися мильними бульбашками. Рівень відповідальності зупинився на позначці 17%…
І це найбільша проблема колишніх журналістів, які потрапляють у владу. Фактично ніхто з них, крім світлої пам’яті В’ячеслава Чорновола…
Остап КАЛИНА.
На фото з архіву і порталу «Слово і діло»: солдатська амуніція на східному фронті; Сергій Рахманін; мотиваційний плакат Сил Територіальної оборони України, де служать, в основному, добровольці; залишки знищеного ворожого гелікоптера.