Будинок культури с. Поворськ Ковельського р-ну – аварійний, бо старий – як світ. Висновок експертизи: будівля, вік якої більше, ніж 100 років, ремонту не підлягає. Та попри це, споруда, котру в минулому поляки збудували під костел, для місцевих мешканців – немов валіза без ручки: нести не те, що тяжко, а й небезпечно, позбутися – шкода… Бо в іншому випадку організовувати дозвілля доведеться просто неба.
Клуб примостився по сусідству з порівняно новим приміщенням сільради: своєрідний контраст епох – польської та радянської. Облуплений дерев’яний будинок годиться, як кажуть, для картинки – таке собі ретро в центрі села, та для практичного використання, безперечно, – ні. Як розповідає Поворський сільський голова Сергій Семенюк, відсутність нормального Будинку культури для громади – чи не найбільша проблема. Коли на розбудову соціальної інфраструктури вдається дістати хоч якісь кошти, то дозвілля поки на задньому плані. У місцевому бюджеті грошей немає, обіцяють із районного, та коли саме надійде допомога – ще під знаком питання.
– Ми розуміємо, що казна – не бездонна: кожна копійка має своє призначення, – каже Сергій Володимирович. – Та все ж ставлю перед собою завдання вирішити проблему якнайшвидше.
Тим паче, що зводити нове приміщення не треба, слід лишень реконструювати будівлю колишньої амбулаторії, в стінах якої нині вітер гуляє.
– Ще у 2011 році ми розробили проектно-кошторисну документацію на реконструкцію – на це витратили 37 тисяч гривень, – розповідає сільський голова. – Та поки на цьому етапі робота зупинилася. Обіцяє фінансову підтримку й один із народних депутатів, однак у першу чергу, за його словами, треба допомагати школам, дитсадкам – до клубів черга не дійшла. Також хотіли написати проект й подати на конкурс, але й там розглядають лишень роботи з розвитку соціальних об’єктів: у Європі не знають, що таке клуб.
За приблизними підрахунками на реконструкцію потрібна немала сума – 3 млн грн! Директор Будинку культури Андрій Алієв, котрий, до слова, очолив заклад лишень цьогоріч, каже, що планують розширити будівлю, однак зробити її нижчою: місця треба багато, адже мешканців у селі майже півтори тисячі, натомість на опалення витрачатимуть менше енергії. Поцікавилася в Андрія Романовича: як нині організовують дозвілля?
– Дискотеки перенесли у фойє, адже там безпечніше. Коли ж проводимо творчі вечори, свята, то тихенько заходимо до зали…
Недаремно пан Алієв ужив слово «тихенько», як-то кажуть, без зайвої метушні. Адже будь-якої миті, за словами експертів, у приміщенні може обвалитися стеля. Ось так, ризикуючи життям, тамтешній люд досі спостерігає за дійствами на сцені.
Й собі ризикнули та навідалися до аварійного клубу: на перший погляд ніщо не віщує про небезпеку. Архаїчну споруду збудовано на совість, та рано чи пізно будь-які мури валяться… Може, саме цього слід дочекатися численній громаді поворчан, аби кошти на новий клуб урешті знайшлися?..
Ірина ВОРОБЕЙ.
Фото автора.