Напередодні Дня бібліотек, 30 вересня, наша постійна читачка Вікторія Здинюк із с. Терешківці Горохівського р-ну зважилася адресувати листа до редакції. День бібліотекаря – це і її професійне свято, бо працює жінка у сільській книгозбірні. Тому й проблема суспільного збайдужіння до читання та падіння авторитету бібліотеки їй, хранительці сотень книг, болить особливо. Слово – Вікторії Здинюк…
«Добрий день, шановна редакціє «Волинської газети», пише вам завідувач бібліотеки-філії с. Терешківці Горохівського р-ну Горохівської централізованої бібліотечної системи Вікторія Здинюк… В таку чарівну пору, як осінь, коли вся Україна відзначає День бібліотекаря, з початком нового навчального року хочеться звернутися до всіх свідомих громадян, учителів, батьків та їхніх діточок: «Друзі, а коли ви востаннє були в бібліотеці, яку книгу прочитали? Адже для малечі це насамперед – зустріч із казкою, для молоді – теж багато нового і цікавого (енциклопедії, довідники, сучасна художня література, історичні книги). Кожен користувач бібліотеки незалежно від віку знайде для себе потрібну та корисну інформацію. Навіть у моїй сільській бібліотеці з невеличким книжковим фондом є твори Оксани Забужко, Марії Матіос, Марини та Сергія Дяченків та ін. Так хочеться, щоб ми у часи Інтернету не забували про книгу, щоб не всихало джерело знань та освіченості. Радісно, коли люди мають бажання читати, обговорюють якийсь художній твір у колі родини, друзів, колег. А скільки новин, порад – у барвистих журналах, різних газетах. Наша Волинь також багата талановитими письменниками. Повірте, до моєї книгозбірні приходять школярики за дитячою літературою, а вибирають – книги волинян: Ніни Горик, Петра Боярчука, Надії Гуменюк, Василя Гея… Це про щось говорить.
Моя бібліотека розмістилася не в центрі села, а поблизу лісу. Тут красива природа, чути спів птахів. Кожного дня поспішаю на роботу, відчиняю двері читальні й відчуваю щось своє, рідне. Для мене дорога кожна книжечка: чи вона нова, чи їй багато років. Надихають на працю допитливі оченята-зорі найменшечких читачиків, вдячність батьків. Бувало й таке, коли мами розповідали, що їх непосидюча малеча почала вчити вірші, малювати, ліпити з пластиліну. Думали, що то зі школи, а це – з бібліотеки! Бібліотека – це наш другий дім, друга школа, тут можна поспілкуватися з іншими користувачами, почитати, помріяти. І, до речі, безкоштовно. Де проведено Інтернет-зв’язок, послуг ще більше.
Мені як представнику бібліотечної галузі хочеться звернутися до кожного з нас, до влади: піднімаймо імідж та авторитет сучасної бібліотеки, бережімо наш духовний скарб – книгу! Читаймо! Я горджуся тим, що є бібліотекарем!»
Підготувала
Олена ЛІВІЦЬКА.
Від редакції. Лист із Терешківців є гарною нагодою адресувати щире редакційне вітання всім працівникам бібліотечної галузі Волині з нагоди професійного свята. Знаємо, що багато із вас є постійними нашими читачами, за що вам – низький уклін. Здоров’я усім міцного, хай робота приносить лише втіху!