Президент
України Володимир Зеленський 10 грудня ц. р. посмертно присвоїв звання Героя
України полковнику Павлу Півоваренку, який загинув під Іловайськом 2014 р. Офіцер
командував на той час ще 51 Володимир-Волинської окремою механізованою
бригадою, яка в грудні того ж року була перейменована на нинішню 14 ОМБр імені
князя Романа Великого.
Чому таким довгим виявився шлях до визнання героїзму
полковника Павла Півоваренка?
22 травня 2014 р. полковник Павло Півоваренко був
призначений в. о. командира 51 ОМБр після відсторонення полковника Володимира
Яцківа з посади комбрига «через брак організації, що призвів до втрат у бою під
Волновахою».
Чи справді відсторонений офіцер був винним у трагедії,
котра сталася біля донецького міста-побратима, наразі стверджувати важко. В усякому
випадку, на початках російсько-української війни володимир-волинська бригада
виявилася однією з перших, якою тодішні генерали вирішили «залатати» дірки в
обороні на Сході. Щоправда, військовослужбовців мобілізовували тоді поспіхом, у
більшості солдатів та офіцерів не було елементарного оснащення, в повітрі витав
дух «братання з українцями зі Сходу»…
Тому батальйонно-тактична група 51 ОМБр на чолі з
майором Леонідом Полінкевичем рибула до с. Благодатне Волноваського р-ну мало
підготовленою до ведення бойових дій в умовах «гібридної війни».
Розквартировані просто в полі українські військовослужбовці стали жертвами
підступності російських найманців, які, приспавши пильність, посеред ночі
здійснили атаку на табір армійців. У результаті – 17 загиблих, у тому числі
майор Леонід Полінкевич, син нинішнього голови Колківської ОТГ Олександра
Полінкевича…
Замість того, щоб розібратися в умовах та причинах
цієї бійні, на рівні Головнкомандувача ЗСУ, Президента Петра Порошенка вирішили
звинуватити в усьому полковника Володимира Яцківа… Проте ця несправедливість
щодо бійців і командирів героїчної бригади була першою, але не останньою…
Так чи інакше, як командир мехбригади Павло
Півоваренко брав участь у звільненні м. Сєвєродонецька, Лисичанська, Попасної
та низки інших населених пунктів. Разом зі своїми підрозділами він потрапив в
т. зв. «Іловайський котел»…
Коли якась частина з оточених регулярними
російськими військами українських армійців прорвалася до своїх, ніхто не міг
однозначно сказати, куди подівся комбриг-51? Тому тривалий час він числився
таким, що пропав безвісти… Мусувалися навіть теорії, що він узагалі перейшов на
службу до окупантів…
Проте тільки згодом виявилося, що офіцер поліг у бою
у серпні 2014 р. під час виходу з оточення. 1 жовтня того ж року його було
поховано на Кушугумському кладовищі в м. Запоріжжі як останки невстановленої
особи під №3191.
«За кілька місяців за допомогою експертизи ДНК
довели, що поховане тіло належать саме українському офіцеру Павлові Півоваренку.
Медичне обстеження показало, що полковник спочатку був поранений в ногу, потім отримав
пошкодження спини і помер внаслідок влучання уламку снаряда в голову», –
деталізували колеги з порталу «Цензор. нет».
Перепоховання останків командира 51
Володимир-Волинської окремої механізованої бригади відбулося 22 липня 2016 р. у
м. Києві на Лук’янівському кладовищі.
Павло Васильович народився 2 вересня 1975 р. у м.
Радомишль Житомирської обл. (один із його відомих земляків – футболіст збірної
України Олександр Зінченко, – ред.) у сім’ї військовослужбовця. Після
закінчення середньої школи він навчався у суворовському училищі, а потім – у
Харківському гвардійському вищому командному танковому училищі. Вже під час
служби у ЗСУ Павло Півоваренко закінчив Національний університет оборони
України імені Івана Черняховського.
Командував танковими підрозділами: від взводу до
батальйону, був заступником командира 30 Окремої механізованої бригади. На
початку російської агресії служив у столиці в штабі Оперативного командування.
А 22 травня 2014 р. приступив до виконання обов’язків комбрига-51…
А тепер про
другу несправедливість щодо володимир-волинської бригади. Намагання «знайти
крайніх» у системних поразках на Сході, в канцеляріях тодішньої влади не
додумалися ні до чого кращого, як перейменувати 51 ОМБр на 14-ту… Офіційно це
відбулося 7 грудня 2014 р., всупереч неодноразовим та наполегливим запереченням
як ветеранів зєднання, так і учасникам бойових дій в зоні АТО/ООС у її складі.
Тож цими днями особовий склад уже 14 мехбригади
бригади, котра не так давно отримала визначення імені князя Романа Великого,
відзначив сьому річницю повторного формування. В Княжому граді з цього приводу
відбулися велелюдні урочистості за участі військовослужбовців, духовенства, ветеранів, представників цивільної влади, родин полеглих…
А буквально через 3 дні – відзначення найвищою
нагородою України комбрига Павла Півоваренка…
«За особисту
мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та
територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Глава держави 10
грудня ц. р. постановив «присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена
«Золота Зірка» Півоваренку Павлу Васильовичу – полковнику (посмертно)», –
зазначається в Указі №630/2021, підписаному Президентом України Володимиром
Зеленським.
Схилімо голови перед світлою пам’яттю мужнього та
героїчного командира нашої Князівської бригади, який віддав своє життя в боях
за Україну на Донбасі…
Роман УСТИМЧУК.
На фото з «Український
мілітарний портал»: командир 51 бригади Павло Півоваренко в зоні АТО/ООС.