Наші передплатники – сім’я Житнікових – не вірили у можливість виграшу, думаючи, що редакційна акція – то лише піар-хід для публіки. Проте на власному досвіді переконалися, що кожен може стати переможцем!
Тож у весняно-сонячний лютневий день ми вирушили у с. Небіжка Ківерцівського р-ну, де проживає Олександр Миколайович із дружиною та дітьми. Його жовтогарячий будинок важко не помітити. Привертає увагу і оригінальний паркан, сплетений з лози дбайливими руками господаря.
Переможця ми застали за роботою. Чоловік разом із другом чаклував над старим обігрівальним котлом, намагаючись вдихнути у нього нове життя.
«Та от перероблюю, вношу свої корективи, щоб скучно не було. Люблю щось таке зробити, що не всі роблять. А то пішов, купив, переплатив? А навіщо, якщо можна самому зробити?!», – розповідає Олександр Миколайович.
На моє питання, як довго він дружить із «Волинською газетою», зізнався, що лише з Нового року (і одразу ж став переможцем), але видання йому подобається, і він планує і надалі його передплачувати. На думку нашого героя, чи не найголовнішою проблемою XXI ст. є небажання людей читати. Сам Олександр Житніков цікавиться історією, а особливо – війнами. Зізнається, що романтика – не для нього.

Ну, якщо надрукована любовна історія чоловіка і не цікавить, то його власна – на першому місці. Тим паче, що ім’я її –Любов. Тож побачивши журналістів, одразу покликав дружину, щоб розділити з нею такий приємний та несподіваний момент.
Мені стало цікаво, як познайомилася ця дивовижна пара?
Спочатку подружжя знітилося, та потім господар сказав:
«Вона з Рівненської області, я з Волинської, а познайомилися… в Одесі».
Як виявилося, жінка уже певний час жила у «Південній Пальмірі», поїхавши туди на заробітки, а чоловік там навчався. Зустрілися у спільних друзів.
Господиня розповідає, що хоч і живе вже тут десять років, а ніяк не може звикнути до Волині. І менталітет тут інший, і клімат…
Сім’я виховує 5 діток: двох дівчаток та трьох хлопчиків. На час нашого візиту дітвора перебувала в школі, тож із ними не вдалося побачитися. Проте старша донька Дана захоплюється поезією, тож, можливо, зовсім скоро ми разом із нашими читачами, познайомимося з юним талантом.
Також родина поділилася незвичайною історією про народження одного зі своїх синочків, який з’явився на світ на свято Миколая і якого разом із мамою рятував лікар із тим же іменем. Проте жінка назвала дитину Філіпом, аргументуючи це тим, що у хлопчика два дідусі Миколи та ще й на додачу рідний дядько – теж Микола.
«Забагато Микол для однієї сім’ї», – сміється Любов Миколаївна.
Подарунок для родини став сюрпризом, адже чоловік газети складає у своєму автомобілі, а читає, коли виявиться вільна хвилина.
Дружина жартує:
«Він газети в машині никає, ніхто їх не бачить. А так старша донька точно б помітила, бо ж дуже любить читати».
Я поцікавилася, що першим зварить господиня у новій каструлі?
«Компот, – сміється, – Для борщу завелика, а для компоту для великої родини –якраз».
Що ж, надіємося, що наш подарунок довго прослужить: холодними вечорами родина зможе насолодитися теплими та запашними напоями, а влітку – втамувати спрагу.
Ольга КОНОНЧУК.
На фото автора: сім’я переможців; Любов та Олександр Житнікови у с. Небіжка.