«Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик вирішив подати приклад волинянам і взяв у кредит твердопаливний котел. Про це він розповів 2 листопада під час брифінгу.
Голова ОДА нагадав, що цього року держава дає людям можливість отримати пільги на заходи з енерго-ефективності.
«Держава дає нам можливість, і ми повинні її використовувати», – наголосив Гунчик і додав, що волиняни повинні бути активніші у цій роботі. Так, жителі області масово встановлюють лічильники, натомість на Львівщині більше замінюють котли на твердопаливні.
До слова, сам Гунчик похвалився, що взяв твердопаливний котел у кредит. Так, сума кредиту в Ощадбанку становить 44 тисячі гривень. Кредит він взяв на три роки під 24% річних. 10 тисяч банк уже повернув назад за програмою пільгового кредитування.
«У п’ятницю вже пішли кошти на рахунок фірми «Бош-тепло», – поділився очільник області і висловив сподівання, що за два тижні котел уже встановлять, тим самим зменшивши залежність від газу.
За словами Гунчика, це приклад для волинян, щоби жителі області не боялися: це не разова програма, а системна робота».
«Волинський інформаційний портал», 2 листопада 2015 р.
Ознайомившись із таким оптимістичним повідомленням, журналісти «Волинської газети» вирішили піти дорогою Володимира Петровича і взяти з нього приклад.
Тим паче, що в його особі обласна влада настійливо пропонує нам переходити на «рідне»: дрова, торф, пелети, щоб звільнитися від газового зашморгу.
Та оскільки журналісти звикли не тільки вірити, а й перевірити, то перш ніж узяти кредит, давайте разом із вами проведемо «слідчий експеримент». І на період проведення цього журналістського розслідування виступимо в ролі власників приватного будинку, котрі, як щирі патріоти, вирішили відмовитися від дорогого російського газу (бо ж українського дешевого нам чомусь не дають) та перейти на волинські дрова.
На одній із нещодавніх нарад за участі високопосадовців було озвучено перелік банків, які видають кредити на придбання населенням котлів. Вибравши один із них, ідемо розпитувати про державну підтримку.
«Ось вам перелік фірм, які залучені до цієї програми. Ви самі обираєте марку котла, вирішуєте, яка ціна буде для вас прийнятною. Єдине обмеження – котел має бути не дорожчим, ніж 50 тисяч гривень».
Пам’ятаючи оптимістичні розповіді «чиновника не останнього рангу» про марку його твердопаливного котла, ту ж «німецьку» фірму обираємо й ми. На приватному підприємстві нам розповіли: на хату площею у 100 квадратних метрів (а ми сказали, нібито в нас саме така) найдешевший із нормальних котлів вартує близько 30 тис. грн.
«Немало», – зауважуємо подумки.
«Плюс ще в тисяч три вам обійдеться встановлення нової системи опалення, – попередили на фірмі. – І то – якщо у вас було старе парове. Бо там майже нічого не треба міняти. А коли нова система, то проблем виникне набагато більше…».
«Дороге задоволення», – резюмуємо.
Але «твердопаливну мрію» підігрівала думка про державну підтримку, яку так активно піарив «не останнього рангу чиновник», від імені держави запевняючи, що «пільгове кредитування» «не разова програма, а системна робота».
Отож, знову поспішаємо в банк, аби дізнатися, скільки ж то держава компенсує, якщо ми підтримаємо державницьку позицію тов. Гунчика й відмовимося від газу для опалення власної хати.
– Згідно з тією програмою, яка вас цікавить, держава готова погасити 20% від тіла кредиту. Якщо говоримо конкретно про ваш вибір, то процедура буде така: відразу ви заплатите фірмі 10% від загальної вартості (з 30 тисяч – 3 тисячі). Залишиться 27 тисяч гривень. Вони і стануть тілом кредиту. Його ви зобов’язані погасити протягом трьох років, і якщо розбити на 36 місяців, то щомісяця вам треба буде вносити… – заклацала на калькуляторі, – орієнтовно по 750 гривень.
– А скільки тисяч заплатить держава?
– 20% від тіла кредиту (тобто 5400 грн). Але це не вам і не готівкою. Ви нам дасте підтверджувальний рахунок, що ви вже заплатили фірмі аванс за котел. Після того держава компенсує п’яту частину грошей за вашу покупку, – зазначила консультант.
Проте поспішила повернутися до наших зобов’язань як отримувачів кредиту:
– Крім 30 тисяч за котел, ви маєте відразу заплатити банку одноразову комісію розміром 3% (у вашому випадку це 810 грн) і ще протягом усіх трьох років – по 25% річних.
– Можете сказати хоча б приблизно, скільки це буде в гривнях? – попросили ми.
Почуте, м’яко кажучи, шокувало: за котел ціною 30 тис. грн переплатити доведеться майже 13 тис. 500 грн + 810 грн одноразової банківської комісії, тобто – майже половину вартості ще одного котла!
– Це не мало, – стала виправдовуватися консультант. – Але ви можете зменшити загальну суму кредиту, якщо розрахуєтеся з банком швидше, ніж за 36 місяців.
Ну, добре. Прикинувши, що за кредит на твердопаливний котел, узятий на 3 роки, доведеться першого ж місяця викласти 1 тис. 300 грн із сімейного бюджету, а з кожним новим місяцем ця сума буде на кілька гривень зменшуватися, спішимо до продавців котла, аби дізнатися: скільки ж то економії принесе нам перехід із газу на дрова. Бо, може, дрова будуть настільки дешевими, що й кредит стане не страшним?
– Щоб обігріти цим котлом ваших сто метрів квадратних, треба не менше ніж «ЗиЛ» дров на два місяці. І навіть не думайте брати дешеві соснові дрова. Бо це, вважайте, гроші в трубу, – попередив менеджер із продажу. – Аби підтримувати нормальну температуру у приміщенні, підійдуть тільки дубові або грабові.
Забігаючи наперед, скажемо: в «ЗиЛі» можна помістити приблизно 5 кубів дров, і якщо вони колоті, то вартуватимуть по 500-600 грн за куб. Тобто на два місяці треба закупити твердого палива на 2,500-3000 грн.
– За скільки приблизно окупиться такий котел? Ви ж спілкуєтеся з людьми, чуєте їхні відгуки…
– Окупність залежить і від того, наскільки сувора зима, і від того, яку температуру ви хочете підтримувати в будинку. Єдине, що чув від людей, – окупиться твердопаливний котел не так швидко, як би хотілося, – сказав спеціаліст. – І вибачайте, бо телефони вже розриваються.
– То, може, краще сонячні батареї взяти чи вітряки встановити? Ви ж німецька фірма, а в Німеччині масово переходять на природну відновлювану енергію, – не вгаваємо ми.
– Ну, якщо ви – мільйонери, то, звісно, встановлюйте. На хату в сто квадратів шукайте не менше 20 тисяч євро. І це окупиться – тільки аж вашим онукам, – вже не витримав «бабських балачок» продавець.
– Ну, а що ж нам робити?! – як за останню соломину, вхопилися ми.
– Якщо чесно – то купити газовий котел. Кращого варіанта ще поки нема…
Остаточно ж розвіяли «твердопаливний приклад Гунчика» слова заключної розмови з банківським консультантом.
По-перше, вона порахувала, що сукупний дохід нашої сім’ї надто малий, аби відмовлятися від дорогого газу. Бо на сім’ю із чоловіка, жінки і двох дітей має припадати по 900 грн на їжу-одяг, тобто 3600 + 1500 грн за комунальні послуги в будинку + 1300 за кредит. В підсумку 6400 грн. І це якщо не заманеться купити щось іще, крім твердопаливного котла.
То для кого той «не останнього рангу чиновник» робив піар державної програми, якщо своїм молодим підлеглим зарплату видає куди меншу, ніж 3000 грн (принаймні офіційну) і добре знає, що більшість комерційних структур офіційно платять «мінімалку»? І що більшість державних службовців мешкають у невеликих квартирах або й узагалі по гуртожитках животіють, де «твердопаливне чудо» хіба що на балконі можна встановити (якщо не рухне)?
До того ж, навіть зі шкільним рівнем математики можна порахувати величезну суму переплати за так званий «частково компенсований» котел.
Звичайно, про те, чому тов. Гунчик не погребував власними грішми на користь дійсно нужденних людей, коли у своїй декларації про доходи написав, що за минулий рік отримав прибутку більше мільйона, ми й не цікавимося!
І – головне! – чому не попередив волинян (як – зробила працівниця банку), що зараз гроші на «пільгове» придбання твердопаливних котлів фактично вичерпані, знову з’явитися вони можуть не раніше, ніж буде прийнято Державний бюджет на 2016-й. А це означає: повір ми тому чиновнику і візьми кредит, отримали б не просто твердопаливного – пекельно-твердопаливного котла! В півтора раза дорожчого, ніж у звичайному магазині і без кредиту. Якого треба двічі на день «ситно годувати» дровами (дубовими чи грабовими), котрі десь треба заготовляти, привозити і складати в якомусь хліві.
…«Держава дає нам можливість, і ми повинні її використовувати». Ці слова промовив тов. Гунчик, розповідаючи, як скористався пільговим кредитуванням та придбав у кредит потужного котла. Цікаво, а презентація введення в експлуатацію цього дива енергоощадності також відбудеться?
Колектив «Волинської газети».
Від редакції. Підписуємо цю публікацію не прізвищами журналістів, які провели «слідчий експеримент», а всім колективом, бо не хочемо наражати на небезпеку конкретних працівників та несемо спільну відповідальність за кожне слово.