Ковель-1944: радість гітлера і лють сталіна

Битва за Ковель 1944 рік

У ці дні 1944 року поблизу міста Ковеля точилися жорстокі бої. Війська 47 Армії ркка 2 Білоруського фронту розпочали масований наступ на Місто залізничників. Німецький гарнізон чинив шалений опір… Атакуючі зазнали шалених втрат, серед загиблих виявився і героя радянського союзу з прізвищем зєлєнскій…

Пам’ятник гавріілу зєлєнскому

Отже, 25 лютого 1944 року командувач 2 Білоруським фронтом генерал-полковник  павєл курочкін видав наказ про підготовку наступу на Ковельському напрямі, а вже 17 березня червоноармійці почали атакувати силами 6 стрілецьких дивізій і 3 танкових полків 47 Армії під командуванням генерал-лейтенанта васілія полєнова.  Безпосередньо Ковельський напрям прикривало німецьке угрупування військ під командуванням обергруппенфюрера СС еріха фон дем баха, який мав лише 2 охоронні полки, 2 саперні батальйони, 1 підрозділ залізничників і єдиний зенітно-артилерійський дивізіон.

Незважаючи на багаточисельну перевагу, червоні не впоралися з завданням: наприкінці березня змогли лише оточити місто.

павєл курочкін

Обложених забезпечували всім необхідним з допомогою літаків. А в квітні один-єдиний танковий батальйон дивізії СС «Вікінг» у неповному складі, рухаючись від кордону по залізничній колії, з боями таки зумів прорвати оточення.

еріх фон дем бах

Це викликало лють іосіфа сталіна, який узагалі розформував 2 Білоруський фронт, і підняло настрій адольфа гітлера, який запровадив особливу медаль «За деблокування Ковеля», яка наразі є колекційною цінністю через обмежений тираж випуску.

Втім, якщо про радянські війська в Ковельській битві волиняни знають чимало, то про німецький бік лінії фронту зовсім мало.

До честі історика Ігоря Пініса, він спробував заповнити цю прогалину, оприлюднивши низку фото гітлерівської армії біля м. Ковеля під час прориву до оточених.

Німецькі танки на залізничній колії до Ковеля

Лише в липні 1944 року ркка, скориставшись проривом лінії фронту у Білорусі, змогли окупувати місто Ковель, привівши на своїх багнетів окупаційний режим «других совєтів».

І еріх фон дем бах, і павєл курочкін благополучно пережили війну і померли відповідно в 1972 і 1989 роках. Але загинуло в тих боях чимало солдатів та офіцерів…

До речі, в битві за Ковель у той період 8 квітня біля с. Мощена втратив життя військовослужбовець ркка гаврііл зєлєнскій – командир взводу 135 окремої розвідувальної роти 143 стрілецької дивізії 47 армії, якому 23 серпня 1944 року було посмертно присвоєне звання героя радянського союзу. Похований він у м. Ковелі. 35-річний старшина з росії ніякий не родич нинішньому Президентові України Володимиру Зеленському.

Роман УСТИМЧУК.

На фото з «Вікіпедії» та Ігоря ПІНІСА: німецька армія під час прориву до міста Ковеля; павєл курочкін; еріх фон дем бах; пам’ятник гавріілу зєлєнскому в с. Мощена Ковельського району.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *