Ковельчанин
на паралімпіаді у Ріо забив гол для збірної України
Футбольний
турнір у Ріо став своєрідним мірилом сили паралімпійського спорту в Україні. Не
без труднощів, але почергові перемоги над Ірландією (6:0), Великобританією
(2:1), Бразилією (2:1), Нідерландами (4:0) та Іраном у фіналі (2:1) довели:
саме у нас незвичний футбол 7 на 7 грають найсильніші.
Ковельчанин Віталій Романчук розповідає:
було нелегко в усіх поєдинках, йдеться у матеріалі тижневика «Сім’я
і дім».
Особливо важко дався поєдинок проти господарів турніру
– бразильців. Нам потрібно було лише вигравати, і ми у підсумку свого досягли.І
якщо наступний – уже півфінальний матч – проти Нідерландів вдалося виграти із
запасом впевненості, то фінал проти Ірану був достатньо напруженим, а
саме гольова передача волинянина на Артема Красильникова вже у
екстра-таймі стала «золотою».
Тренер паралімпійської збірної з футболу Юрій
Тимофєєв – ще один волинянин на бразильській Паралімпіаді – відзначає,
що успіх команди в цілому та окремо Віталія аж ніяк не випадковий.
У нас на кожну позицію було по два рівноцінні гравці,
і кожного разу свіжі спортсмени, які виходили на заміну, робили вирішальний
внесок у командний успіх. Так вийшло й у фіналі, – згадує він.Саме цей тренер
(до речі, в далекому минулому гравець луцької «Волині») свого часу і відкрив
Віталія Романчука для паралімпійського спорту, помітивши на змаганнях серед
здорових спортсменів. Сам гравець розповідає: футболом займається ще з
дитинства й навіть свою травму (подвійний перелом руки), яка відтепер з ним на
все життя, отримав якраз під час футбольних баталій. Та після неї продовжив
виступи: грає як звичайний футбол, так і футзал на обласному рівні. Віталій
каже: саме Юрій Тимофєєв мотивував поїхати на збори з паралімпійською збірною,
а перспективи нових успіхів – ще більше працювати на тренуваннях. Тож уже
більше двох років ковельчанин – незмінний член головної команди країни.
Віталій зізнається: у Ріо значною мірою команді
допомагала як підтримка інших українських паралімпійців, які приходили на матчі
(а «синьо-жовтих» гаряче підтримували навіть місцеві вболівальники – звісно ж,
окрім гри проти самої Бразилії), а ще – переживання рідних та близьких.
Особливо – коханої жінки Ольги, яка, окрім змагань, завжди з нетерпінням чекає
чоловіка з довготривалих зборів збірної.
«Особливо раділи разом, коли мені вдалося забити гол у
нашому першому матчі проти збірної Ірландії», – розповідає футболіст.
Один із наставників Віталія Юрій Тимофєєв пояснює: за
кожним успіхом спортсменів-паралімпійців стоїть не лише важка праця та підтримка
рідних, а й величезна життєва мотивація.
«Я завжди кажу хлопцям, що це їх шанс раз і назавжди
зробити себе матеріально забезпеченими – навряд чи багато роботодавців
зацікавлені працівниками з вадами здоров’я. А хороші виступи та серйозне
ставлення до режиму – це їхній шлях до стабільного життя, адже держава все-таки
непогано забезпечує спортсменів-інвалідів», – розповідає тренер.
Довідка:
Ковельчанин Віталій Романчук – майстер
спорту міжнародного класу, тренер-викладач обласної ДЮСШ інвалідів, володар Міжконтинентального
кубку світу (2013 рік), чемпіон Європи (2014 рік), віце-чемпіон світу (2015
рік), паралімпійський чемпіон з футболу (2016 рік).