На городі – картопля, кукурудза,
малина, кавуни, дині та… квіти.
«Катю, ти, мабуть, щось знаєш, – жартують сусіди, йдучи чи їдучи повз город Катерини Гаврилюк із с. Старосілля Маневицького р-ну. – Неспроста ти квіти садиш поміж картоплею та буряками». «Приходьте, то й вас навчу», – у тому ж дусі полюбляє відповідати життєрадісна господиня.
Але у селі до такого й справді змогла додуматися лише вона. Починала з квітника. Спочатку розкопала половину саду, де колись у траві благополучно росли лише дерева. «То я просто часу не мала на квіти, бо доводилося час дітям приділяти. А тепер вони виросли…» – пояснює Катерина Іванівна.
У її квітнику – троянди та лілії різних сортів та кольорів, гібіскус, гацанія, буквиця, юка, хоста, еремурус, дельфініум, іпомея, сальвія, гортензія, клематіс, чорнобривці, хризантеми, георгіни, також настурція, примулки, а ще чимало інших, назви котрих і вимовити важко… У квітнику – й лікарське зілля: ромашка, звіробій, коров’як, материнка, живокіст, меліса, м’ята, чебрець, лаванда. Словом, недаремно її двір визнавали найкращим у селі.
Але ж ми про город. А там – поміж рядками – картопля, буряки, поряд із ними викотили боки стиглі кавунці та диньки, над ними схилила голови ягідки малинки небаченого розміру (вгодовані, як каже господиня), ожина, урожай котрої (прихвалює кущі хазяйка), цього року був просто неймовірний, йошта, смородина, аґрус, порічки білі та червоні… Але цим уже не здивуєш. Ну і прикрашають це все соковите начиння – кучеряві та звичайні айстри, клематіси, що ростуть баштою, ті ж чорнобривці, примулки….
Звісно, часу все це забирає чимало. Але ж он яка віддача! Кавунці, каже Катерина Іванівна, вони з онукою Валерією просто висіяли, підживили – і далі ягідка вже набирає вагу сама. Все інше – на ваш розсуд.
Ще одна цікавинка. Катерина Гаврилюк запевняє, що не лише на Півдні України можна двічі на рік збирати урожай. От вона картоплю, приміром, в середині липня вже вдруге посадила. Зараз бульба цвіте, а в кінці вересня – на початку жовтня можна збирати урожай. Тільки-от жук це картоплиння аж надто полюбляє (звісно, адже такого добра із зеленим бадиллям нині мало на полях Волині), тож доводиться боротися відомими кардинальними способами.
– Також це стосується й огірків – вони теж родять двічі на рік. Але, думаю, про таке нашим господиням добре відомо, – розповідає Катерина Гаврилюк під час екскурсії власним городом, котру вона люб’язно погодилася для нас провести.
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора.