Без категорії

Куди пішли врятовані лосі?


«Волинська газета» у статті «Лосі в
крижаній пастці»  11 грудня 2014 р. вже
повідомляла про випадок, який у нашому цинічному та дуже практичному світі
повним правом можна назвати геройським. Ідеться про порятунок цілого сімейства
лосів, яке потрапило в крижану пастку на річці Путилівці між ківерцівськими
селами Башлики та Дубище.

Нагадаємо:
першим побачив у крижаній купелі двох дорослих лосів та двійко їхніх дитинчат
майстер лісу Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» Святослав Ліщук. Повідомив
про це єгеря ДП «МГ «Звірівське» Романа Бокія, й разом вони взялися відчайдушно
прорубувати в кризі канал, яким звірі могли б дістатися до берега. Дорослі лосі
швидко впоралися з небезпечним маршрутом, більш-менш прудко вихопився на тверду
землю і малий лосюк. А от із самочкою довелося повозитися: двічі провалювалася
в крижану воду, і лише з допомогою  синів
Святослава Ліщука – Валентина і Юрія – вдалося допомогти звіряткові вибратися
на берег. Згодом воно наздогнало братика та батьків – і всі гуртом розчинилися
в заповідних лісах.

А
куди вони помандрували та звідкіля йшли?

Про
це ми й поговорили детальніше з нашими героями-лісівниками.


Тут проходить міграційний шлях диких звірів, – ділиться спостереженнями Роман
Юрійович. – Ідуть вони з Рівненської області через звірівські масиви у район маневицьких
пущ. У нас довго не затримуються. Від сили можуть пробути місяць-два. Може, їх
не влаштовує кормова база, турбує людський фактор або є інша причина, але ці
велетні згодом мігрують у глибинні ліси (вочевидь, у район Черемського
природного заповідника, де мають і належну кормову базу, і єгерський захист від
браконьєрів, – С. Ц.). Зазвичай звірі перебираються через Путилівку плавом,
адже о цій порі морозів ще нема. А тут річка широка – до двадцяти метрів,
робить загин. Із берегів уже лід, віддалік неокріпла крига, ще й присипані
сніжком ледь затягнуті промоїни… От і провалилися… Добре, що ми нагодилися.

Роман
Бокій відзняв усе на цифрову камеру. Каже, це його другий фільм про порятунок
диких звірів. Перший був про благородного оленя, що потрапив у браконьєрську
петлю. Це сталося у березні 2013-го. Напередодні обійшов цілий лісок, до вечора
зняв близько десятка петель. А наступного ранку з товаришем поїхали перевірити,
чи не пропустив яку. І точно: одну сталеву пастку не вгледів, у неї і потрапив
худющий велетень-сохань. О, благородний олень ще більш потайний, аніж лось. І
силач не менший! Щоб його визволити, знадобилося четверо хоробрих і
відчайдушних єгерів. Олень борюкався… Довелося довгими жердинами вкласти звіра
на землю, і тварина змирилася, стала чекати на вирішення своєї долі. Хтось
розпутував стальну петлю, а Роман притримував лежачого оленя за роги. ..Знявши
петлю, забрали жердини і відбігли на безпечну віддаль. Олень не ворушився…
Єгері спробували підбадьорити його вигуками і тими ж таки жердинами. Він
підвівся і ще якийсь час стояв, не вірячи, що петлі більше нема. А потім, упевнившись,
що вільний, рушив, зробив кількадесять кроків і спинився, озирнувся на
рятівників, ніби дякуючи, постояв і неквапом пішов своєю стежкою. У ДП «МГ
«Звірівське» єгер працює з 2007 року, набачився різного звіра. Траплялося, що
виходжував хворих козлів, від лютих морозів рятував оленяток і кабанів,
підгодовував зубрів, затримував браконьєрів із оленями, козами, кабанами, був
побитий… Словом, усього довелося набачитись, а ось щоби цілу сімейку лосів
рятувати! Це вперше.


Лось – рідкісна тварина, – каже рятівник. – Зазвичай, як хороший корм і добрі
умови, самка приводить двох лосенят. Торік зима була легка, великих морозів і
снігів не було, ось і народила двійню. Побачити сімейство лосів, ще й
напередодні Різдвяних свят – суще диво. Рідкому природолюбу так пощастить. Усі
четверо триматимуться разом, допоки молоді не знайдуть пару, а лосиха не
приведе нове потомство. Але й тоді звірі не втрачають зв’язку: твориться стадо,
лосиний рід.

Роман
Бокій уже зробив презентацію свого фільму. Першими глядачами стали друзі,
дружина Ірина та доньки. Старшенькій Ані – три рочки, і вона у великому захваті
від таткового кіно, а меншенька – чотиримісячна Віка – ще з янголами
спілкується, лише лепече та рученятками до когось помахує. Вона може знає щось
таке, чого дорослі не розуміють. Принаймні друзі рятівників не вірять, що
лосина сім’я була насправді і навіть «купалась» у Путилівці. «Це все вигадка!..
– кажуть. – Таке навіть придумати важко…» Побачимо, що казатимуть, переглянувши
фільм Романа Бокія.

Сергій
ЦЮРИЦЬ.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *