Черговий
ідол тоталітарного минулого зник із людських очей. Цього разу в столиці, де
нарешті демонтували пам’ятник радянському окупантові російського походження
ніколаю ватутіну.
Голова робочої групи і заступник голови Київської
міської державної адміністрації Володимир Прокопів зазначив,
що за останні роки було близько десятка спроб зруйнувати або пошкодити
пам’ятник. Бо люди, на відміну від влади, давно зрозуміли, що таять у собі такі
ось «мітки» «русского міра» на нашій землі…
«Окрім того, три роки тому була петиція на сайті
Київської міської ради про демонтаж цього пам’ятника, і вона дуже швидко
набрала понад 10000 голосів. Що теж говорить про волю киян. Процес прибирання
таких пам’ятників із публічного простору не відбувається так швидко, як нам
хотілось би, але ми, на відміну від росії, – правова держава, де поважають
закони, тому нині, коли ми маємо на це юридичне право, ми прибираємо залишки
тоталітаризму з публічного простору нашої столиці», – додав він.
Тому сірий похмурий монумент нарешті знесли.
«ніколай ватутін
– радянський воєначальник, генерал армії, герой радянського союзу. Один із чотирьох
командувачів радянськими фронтами, що загинули у роки німецько-радянської війни
1941-1945 рр. Він брав активну участь у війні проти залишків армії УНР,
повстанців Холодного Яру, доля яких склалася трагічно. Найбільше ніколай ватутін «прославився» під час
Другої світової війни. Його невміле, а інколи просто вбивче керівництво
військами, а він командував у тому числі й фронтами, призводило до величезних
втрат серед особового складу», – пояснили причину демонтажу наголосили у КМДА.
Ініціатором ліквідації монумента був також мер столиці
Віталій Кличко. А от Міністерство
культури та інформаційної політики на чолі з Олександром Ткаченком усіляко гальмувало процес декомунізації,
через що Дніпровський міський голова Борис
Філатов звинуватив чиновника та його свиту в прокомуністичному саботажі
процесу декомунізації.
І хоча Олександр
Ткаченко, наближений до всесильного керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, продовжує залишатися на
посаді в уряді Дениса Шмигаля,
очищення української землі від залишків «русского міра» триває.
А помер ніколай
ватутін 15 квітня 1944 р. в одному з київських військових шпиталів не
випадково. Під час його вояжу біля с. Милятин Острозького р-ну сусідньої з
Волинню Рівненщини група вояків УПА 29 лютого 1944 р. здійснила обстріл
високопоставленого кортежу. Генерал отримав поранення в ліве стегно, охорона
похапцем евакуювала його в м. Київ, де через неякісне лікування ніколай
фьодоровіч і помер.
А от генеральську шинелю, штабні документи та навіть
особисту зброю «героя» як трофеї забрали вояки повстанської боївки «Деркача».
Радянська влада вирішила увіковічити його, похоронивши
в парку на схилах батька-Дніпра біля споруди Верховної Ради України.
І ось настав час все розставляти по своїх місцях.
Монумент завезли в один із музеїв подалі від людей. Щодо праху, то для
ексгумації потрібен дозвіл КМУ, який очолює Денис Шмигаль і де досі трудиться Олександр Ткаченко…
Але навіть якщо дозвіл буде, то куди везти рештки
російського генерала? В умовах рашистсько-української війни транспортувати в Чєпухіно
(потім Ватутіно, – ред.) Бєлгородської
обл. рф, де він народився в 1901 р., неможливо. В Бельгію, де, подейкують, є
його далекі родичі, також…
Утім, це вже не наш клопіт.
Декомунізації триває.
Світлана
КОМА.
На фото
порталу «Цензор. нет»: демонтаж пам’ятника ніколаю ватутіну.