Легендарна
пісня вояків УПА «Вже вечір вечоріє…» знайшла друге дихання і все частіше
виконується військовослужбовцями Сил оборони України в завзятих сутичках із
московськими загарбниками. А ми знаємо, як виник цей бойовий твір рівно 80
років тому?
Микола
Сорокаліта на псевдо «Лютий» і «Люлька», майбутній автор слів, був родом зі с.
Вибранівки Жидачівського району Львівської області. Командував боївкою Служби
безпеки ОУН, і це була серйозна воєнізована структура, яка контролювала
дотримання законності та правопорядку в лавах УПА та знешкоджувала московських
шпигунів.
З
його розповіді відома історія виникнення пісні.
«Згідно
з розповіддю, Василь Заставний (псевдо «Шершень») у 1944 році став кущовим
провідником ОУН, керуючи підпільною роботою на території кількох сіл тодішнього
Новострілищанського району Львівщини. Приблизно у той час підлеглий Василеві
Заставному самооборонний кущовий відділ, а також боївка Служби безпеки Миколи
Сорокаліта провели бій з підрозділом російського нквд. Цей бій і надихнув до
написання пісні. На постої в лісі біля с. Дев’ятники Жидачівського
району Микола Сорокаліта написав текст, до якого Василь Заставний підібрав
мелодію», – зазначає «Вікіпедія».
Інше
джерело наводить подробиці бою і дату написання – повстанцям стало відомо,
що підрозділ нквд чисельністю у 100 осіб (фактично, стрілецька рота
противника!) мав намір передислокуватися з Нових Стрілищ у Вибранівку з
метою блокування і знищення воїнів УПА.
Микола
Сорокаліта вирішив не допустити здійснення цього наміру. Маючи лише десять осіб
у боївці і стільки ж налічувалось у групі самооборони, їхня несподівана вечірня
атака була настільки успішною, що ворог лише хаотично відстрілювався. У цьому
бою вдало діяв юнак-кулеметник «Смерека», який уміло маневрував, обстрілюючи головорізів-енкаведешників.
Ця операція зірвала намір ворога, і під враженням від подвигу
юнака-кулеметника, в умовах побуту в дев’ятницькому лісу біля Вибранівки та
Чижич влітку 1945 року народились рядки цієї пісні.
Так
чи інакше, «Вже вечір вечоріє…» з’явився на світ Божий та живе в ньому й досі!
Одним
із перших випадків виконання цієї пісні зафіксовано 28 квітня 1945 року в бою
біля с. Радванці Радехівського району Львівської області, зовсім недалеко
від Волині, де зродилася Українська Повстанська Армія. Кулеметник Антін Шарко
(псевдо «Гірка») та його амуніційний Володимир Башко (псевдо «Цимрина») під час
ворожих атак почали співати. Слова підхопили інші повстанці й відбили ворога, успішно
прорвалися з оточення. Згодом «Гірка» за героїчну поставу в цьому бою, за
підняття бойового духу піснею «Лента за лентою», а також за інші вчинки був
нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги 2 класу.
Портал
«Арміяінформ» недавно навів ще цікаві=ші деталі цієї неймовірної історії:
«Онук
героя-повстанця – Микола Сорокаліта – учасник бойових дій АТО/ООС, воював
у складі артилерійського підрозділу Сухопутних військ. Правнук вояка УПА
та син пана Миколи – Олександр Сорокаліта – також професійний
солдат, учасник російсько-української війни.
Нині
Микола Сорокаліта знову повернувся до лав війська та служить
в одному з підрозділів Сил територіальної оборони ЗС України.
Наголошує, що захищати Україну – то на генетичному рівні!
Від славних вояків УПА справа перейшла до онуків та правнуків.
І ми обов’язково цього разу здолаємо московську гниду, підіймемо нашу
червону калину, Україну – розвеселимо!».
І
ще раз:
«Лента за лентою набої подавай! Вкраїнський повстанче, в бою не
відступай!»…
Сергій
ШРАМЧУК.
Ілюстративне
фото порталу «Арміяінформ».