«Маємо амбулаторію, маємо лікарів хороших, а лікуватися нема чим», – кажуть жителі с. Білостік Луцького р-ну.
У селі, що розташоване на окраїні «столичного» району, кілька років тому облаштували лікарську амбулаторію. І послугами місцевих медиків люди задоволені, і умовами у закладі охорони здоров’я. Дошкуляє одне: у Білостоці ніде купити ліків.
«Колись тут був аптечний пункт. А потім… Тепер треба укола – і мусиш 10 км їхати. Є амбулаторія, є терцентр величезний для одиноких. Спеціалісти наші – хороші. Діагноз поставлять, тиск поміряють – все. А толку? За ліками все одно мусиш чи старий, чи слабий, а їхати в Торчин», – бідкається сивочолий Антон Васильович Кутомай із Білостока.
Те, що проблема для Білостока актуальна, переконуюся, побувавши нещодавно у стінах місцевого відділення зв’язку. Пошта – місце людне. Тут і усі клопоти селянські – як на долоні. За час короткого спілкування з місцевими мешканцями чи не кожен другий, як заходить мова про проблеми, найперше про ліки згадує. Точніше – про їх відсутність… Бо те, що вони дорогі – півбіди, для багатьох у Білостоці та й сусідньому Горзвині Білостоцької сільради найнеобхідніші медикаменти часто – недоступні. А все тому, що навіть за парацетамолом треба збиратися в дорогу до Торчина.
Антон Васильович каже, що вже й листи писав «по різних кабінетах», щоб який аптечний пункт у селі відкрили, та все даремно. Болить така ситуація чоловікові (і не йому одному).
«Волинська газета» адресувала запит голові Луцької райдержадміністрації Ігореві Ярмольському. Можливо, він як поважний керівник виконавчої влади в районі підкаже, як громаді древнього Білостока вирішити таке буденне, але болюче питання.
Олена ЛІВІЦЬКА.