Лісовий адреналін

– Цей конкурс ми вже проводимо усімнадцяте, – каже голова облорганізації профспілки працівників лісового господарства Павло Матіюк. – Його родзинка в тому, що лісоруби тут і змагаються, і вчаться, а ще діляться досвідом і знайомляться з технічними новинками. Також це найкращий спосіб нагадати усім про безпечні умови праці – зручне взуття і одяг, захисні шоломи, сигнальні жилети, справні бензопили, дотримання техніки безпеки на лісоповалах.

Цього разу змагання  відбувалися на базі ДП «Ратнівське ЛМГ». У мальовничому урочищі Щеглівка Кортеліського лісництва лісівники облаштували майданчики за прикладом світових чемпіонатів – для звалювання лісу, заміни ланцюга та підготовки пили до роботи, спилювання гілок та сучків, розкряжування комбінованим різом та точного розпилювання. 

– Все за підручником, – каже лісничий Микола Оніщук. – І рукотворні сучки у стовбур забили, і колоди для зрізів пофарбували у різні кольори, і номерки та мітки на дерева нанесли, всі майданчики обнесли застережними стрічками із прапорцями, зробили столи для суддів, лавки для учасників і глядачів. Запросили буфет та лікаря. Навіть піщугу водою полили з гідрантів, аби менше пилюки було.

Місцина також показова: на місці торішньої порубки, де зараз площа природного лісовідновлення. Щоправда, лісівники все ж зорали її та підсадили однорічними сосонками. Благо, мають власний розсадник, де вирощують 8 млн сіянців сосни, 0,5 млн сіянців дуба, по 100 тис. сіянців вільхи та берези… Трохи оддалік – площі чотирирічних і п’ятирічних насаджень. Для ваління обрали бір, де ростуть дев’яностолітні сосни. Після вітальних слів начальника відділу лісових ресурсів ВОУЛМГ Григорія Новосада, голови облорганізації профспілки працівників лісового господарства Павла Матіюка та директора ДП «Ратнівське ЛМГ» Миколи Мельника всі лісоруби розбиваються на три групи, і ось уже чутно, як запрацювали двигуни… Окрім представників лісових господарств області, у конкурсі беруть участь і лісоруби приватних підприємств. 

За підготовкою пилки до роботи із заміною пильного ланцюга уважно стежить провідний спеціаліст ВОУЛМГ Олександр Боровицький, щоразу нагадує правила. Ніби й не складна робота – зняти захисний щиток, від’єднати  механізм кріплення шини, де кріпиться ланцюг до зірочки, зняти його, замінити іншим і прилаштувати до пилки… Кожен лісоруб уміє це робити, але під пильним поглядом судді багато хто розгублюється. Ключ вилітає з рук, ланцюг не скидається… Все ж на розбірці є аси.

– Минулого року найкращий час показав представник ДП «Шацьке УДЛГ» Анатолій Дударчук, – каже Олександр Миколайович. – Чи поб’є хтось його рекорд?

Забігаючи наперед, скажу, що й сам рекордист свого торішнього результату не повторив, затратив на 5 сек. більше – 31,6 сек., але у цьому виді змагань йому рівних таки не виявилося.

«Розкряжування комбінованим різом» судить досвідчений головний спеціаліст ВОУЛМГ Сергій Сичук. Одна із найскладніших вправ. Стовбур потрібно спершу надрізати з одного боку, потім з іншого попасти на лінію зрізу, при цьому дотриматися певної товщини. Мов які копійки, відпадають від стовбура величезні дерев’яні п’ятаки. Вже зібралася ціла скриня й у місці «Точне розпилювання». А ось лісничий Жиричівського лісництва Василь Дуда демонструє ратнівському представнику Ігореві Ковальчуку, як потрібно рухатися і дотримуватися техніки безпеки під час обрізання сучків. Ігор на правах господаря претендує на перемогу.

Але найбільше адреналіну отримують учасники на ділянці звалювання лісу.  Одягнувши захисний шолом і сигнальний жилет, прямую у найнебезпечнішу зону. Тут перебувають тільки судді, їх помічники і лісоруб. Бачу, як обдивляється своє номерне дерево Віталій Крисик із ДП «Городоцьке ЛГ», вибирає напрямок ваління, забиває кілок, який мріє увігнати у землю стовбуром падаючої сосни, заводить свій Stihl і за помахом прапорця спершу робить верхній та нижній підріз у напрямку падіння, далі проводить пропил та залишає недопил, який допомагає звалити дерево у потрібному напрямку. 

Наступної весни Григорій Козел – начальник Ратнівського лісорозсадника – вирядить на цю ділянку цьогорічні сіянці сосни, а ще довколишні дерева досіють цю вісімдесятисоткову ділянку насінням, і лише за дев’яносто чи й більше років тут знову з’явиться отакий поважний бір. Тим часом судді подивовані: стовбур сосни, хоч і не ввігнав забитого кілочка у землю, але кресонув його. А це значить стовідсоткове влучання… Це найвищий пілотаж. Судді після замірів і обмірів, трохи порадившись, виставляють звалювальнику найвищий за сьогодні бал – 557! Нечувано. Вражають його показники і в інших номінаціях: обрізання сучків – 164 (краще тільки у представників ДП «Ковельське ЛГ» Федора Гочачка та ДП «Ратнівське ЛГ» Ігоря Ковальчука – 182), підготовка пили – 71 (по 76 – у Сергія Мефаніка з ДП «Маневицьке ЛГ» та Сергія Токарського з ДП «Турійське ЛГ», а найбільше – 77 очок – набрав вже згадуваний шачанин Анатолій Дударчук), розкряжування комбінованим різом  – 193, точне розпилювання – 215. Разом – 1200 очок. Найбільше. Він і став абсолютним переможцем. Простий і скромний трудівник. 

Друге місце журі присудило звалювальнику ДП «Ратнівське ЛМГ» Ігореві Ковальчуку, а третє виборов лісоруб ДП «Ківерцівське ЛГ» Ігор Шевчик. 

Переможці, окрім дипломів ВОУЛМГ, Товариства лісівників України та обласної організації профспілки працівників лісового господарства, отримали і грошові винагороди: 5000 грн – за І місце, 3000 – за ІІ і 2000 – за ІІІ. А від спонсорів змагань – Ковельського представництва компанії «Husqvarna» – пили Husqvarna та лісорубне знаряддя.