Незабаром у Луцькій міській раді розпочне
роботу комісія з упорядкування назв вулиць міста.
Наразі для перейменування є понад сто вулиць. Почнуть
із центру міста – тут вулиць, які потребують перейменування, найбільше. Про
це повідомила представниця
Інституту національної пам’яті Леся Бондарук, – інформує ІА «Конкурент».
«Війна з Росією показала, що росіяни йдуть зі своїм
«визволенням», а насправді окупацією, туди, де є хоч щось, що вони називають
своїм – російським. У радянський період більшість вулиць міста отримали назви
на честь радянських подій і російських діячів культури, науки, політики. Так
маркувалася окупована територія. Сьогодні ми розпочинаємо ліквідацію цього
маркування і будемо називати вулиці так, як ми самі цього захочемо», –
зазначила вона.
Отже, список перших вулиць для дерусифікації.
Баженова – Старої назви немає. Розташована між
вулицями Повстанська (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського). Виникла на
землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна). Назву Баженова отримала у 1952
р.
Гаврилюка – Старі назви: Пречистенська, Плоцька, Святогірська.
На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, Святогірська була з 1941. Гаврилюка
– у післявоєнний час.
Гончарова – Старої назви немає. Від Градного Узвозу до
Паркової, паралельна Глушець.
Грибоєдова – Перша назва: Кавалерійська. Завершувалася
на майдані Звитяги, який нині забудовано Грибоєдова з 1954 р.
Даргомижського – Перша назва: Тадеуша Чацького
(уродженець Волині, просвітитель, громадсько-культурний діяч), з 1941 –
Стефаника. Від вул. Хмельницького до Набережної.
Кольцова – Старої назви немає. Тупикова. Індивідуальні
забудови. Назву отримала у 1956 р.
Короленка (Володимир Галактіонович (1853-1921),
російський письменник, громадський діяч). Перша назва – Короленка ще до
65-річчя письменника при житті у 1918 р. Далі назви – Новозапроектована, Бічна,
Сінкевича, Сенаторська, з 1941 р. – Котляревського. Від Б.Хмельницького – до
Набережної. Тупикова. Відновлено Короленка у 1944 р.
Крилова – Перша назва: Жеромського, з 1939 р. -
Ворошилова, у 1941 р. – Острозького, з 1944 р. – Ворошилова, з 1957 р. -
Крилова.
Купріна – Перша назва: Київська. Паралельна вул.
Карпенка-Карого, тупикова.
Курчатова – Перша назва: Гданська. Від вул.Коперника
до р.Сапалаївка, тупикова. Перейменована у 1960-му.
Лобачевського – Перші назви: Сіра, Буденна (звичайна).
Бічна вул. Коперника (між буд. 79-81), виходить до р.Сапалаївка, паралельна
вул. Чехова.
Мічуріна – Перша назва: Варварівка, з 1921 р. -
Золота, з 1944 р. – Мічуріна. За Київським майданом, паралельна з Рівненською,
тупикова.
Потапова – Перша назва: Банкова. потім – Крашевського,
у 1960-х – Потапова.
Пржевальського – Перша назва:Бічна Кривої. Потім
провулок Тильний. З 1953 р. Пржевальського. Паралельна вул. Коперника, від вул.
Північна до Сапалаївки.
Пушкіна – Перша назва: Сєраковського, із 1939 р. -
Пушкіна. Бічна від вул. Лесі Українки, тупикова.
Сенатора (російський військовий) – Перша назва:
Бульварна, потім – Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 р. – Сонячна.
Потім – Лесі Українки. з 1970 р. – Сенатора. На перехресті з вул.Коперника
житловим будинком розділена на ліву і праву частини.
Хакімова – Стара назва: Міщанська, Дольна. Паралельна
Глушець до вул. Кривий Вал.
Чайковського – Перша назва: Петра Скарги
(єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941-го – Тобілевича, з 1944 -
Чайковського.
Чехова – Виникла у 1895 р. Перша назва: Познанська. Із
1941 р. – Клеванська. З 1952 р. – Чехова.
Щепкіна – Перша назва: Торунська. Із 1960 р. –
Щепкіна. Бічна від вул. Коперника до р. Сапалаївка. Тупикова.
Ви можете писати пропозиції нових назв у спеціальну групу у
фейсбуці або листом на Луцьку міську раду – їх розгляне комісія.
Наш кор.
Фото ілюстративне.