Такі вишиванки є ексклюзивними та модними. На виробах візерунки взяті зі збірки Ольги Косач, сестри Лесі Українки, та старовинного одягу з колекції Волинського краєзнавчого музею.
Про це йдеться на сайті Суспільне Волинь.
Вперше вишитий стрій побачила на Тернопільщині у радянські часи, тоді вишиванка не була популярною, розповідає Людмила Завада.
“Тільки мужні люди, сміливі носили вишиванки. І ось там я побачила традиційне українське весілля і молоду вбрану повністю в Борщівський стрій. Той спогад мені вкарбувався на все життя з дитинства.”, – пригадує майстриня.
Нині жінка опанувала білі прозорі техніки вишивання, лічильну гладь, вишивку хрестиком, мережку.
Про свій творчий шлях Людмила Завада розказує так: ” Кожного разу я брала для себе нове завдання, яке вважала, що не зможу, але воно виходило. І тепер це для мене хобі, це справа для душі. Вишивка це свого роду медитація. Це моє перезавантаження.”
Вишивальниця має блузу-мальованку. ЇЇ зібрала вручну, без єдиного машинного шва. Малюнок на таких блузах існує в єдиному варіанті, каже майстриня.
“Українська традиційна вишивка, вона неповторна, вона вирізняється з проміж усіх інших, вона особлива, вона прегарна.”, – наголошує майстриня.
У мистецькому доробку Людмили Завади візерунки, притаманні подільському, полтавському, чернігівському регіонам.
До дня вишиванки жінка виготовила сукню з волинським орнаментом. Каже: надихнулась сорочкою з фондів Волинського краєзнавчого музею.
Анна АРТЮХ.
Фото із сайту Суспільне Волинь.