А що думають про корумпованість луцької влади представники політичних сил, які отримали найбільшу довіру лучан, а відтак – стали депутатами міської ради? Запитаємо в голів фракцій Луцької міської ради (позицію «Самопомочі» в інтерв’ю вже озвучила представник цієї політсили Юлія Вусенко):
1.Наскільки корумповані, на вашу думку, виконавчі органи міської ради (департаменти, відділи, управління, комунальні заклади). Поставте оцінку за 10-бальною шкалою, якщо «1» – мінімум, «10» – максимум присутності корупційного фактору в роботі.
2. Виходячи із зазначеного вище, на роботу яких виконавчих органів міськради лучани скаржаться найчастіше.
3. В чому, на вашу думку, причина нечесності їх роботи та як із цим боротися.
4.Чи корумпований депутатський склад Луцької міської ради. Оцініть за 10-бальною шкалою.
5. Чи реально Луцькові позбутися «корупційної пухлини».
6. Якщо так, які «ліки» необхідно використовувати.
Павло ДАНИЛЬЧУК, «Народний контроль»:
– Міська влада безумовно корумпована. Якщо за десятибальною шкалою, то виконавчим органам поставив би шість за максимальних десяти. Найбільше скарг доводиться чути на роботу архітектури, земельників, управлінь освіти й охорони здоров’я.
Чому так стається? Низька зарплата, старі кадри, взаємозв’язок (як кажуть у народі: «Рука руку миє»). Та, мабуть, основна причина, – безкарність. Адже ті органи, які мають контролювати, запобігати, виявляти, самі ж і є найбільшими корупціонерами.
Якщо говорити про нинішній депутатський склад міської ради, йому поставив би «п’ятірку».
Бо на жаль, ми не зробили висновків. Після Майдану система фактично не змінилася. На посадах лишилися ті ж судді і прокурори. Якомога швидше треба змінювати центральні органи влади, особливо правоохоронні. А тоді вже піде ланцюгова реакція в області, райони, міста.
Повністю знищити «ракову пухлину» , вважаю, нереально. Вона існує в усіх і навіть найбільш цивілізованих державах. Але мінімізувати її негативний вплив можна і треба.
Євген ТКАЧУК, «Солідарність»:
– Я не готовий оцінювати рівень корумпованості. Нехай оцінку дають люди і правоохоронні органи. Бо в нас уміють облити брудом, звинуватити. Втім, коли доходить до фактів – жодного доказу. А щодо того, на роботу яких виконавчих органів міської ради найбільше нарікають люди, то зверніться у ЦНАП. Бо до мене як обранця громади лучани звертаються не щодо проблем із хабарництвом, а з проханням допомогти в ремонті дворових територій, дахів, під’їздів. Звісно, якщо попросять квартиру – то я не в змозі допомогти. Але нагальні питання стараємося вирішити в короткий термін. Хоча, безперечно, вирішуємо глобальні питання також.
Говорити про корумпованість депутатського складу взагалі не бачу підстав. Бо такі речі мені не відомі. Взяти, до прикладу, очолювану мною земельну комісію: до її складу входять представники всіх представлених у міській раді політичних сил (крім «Народного контролю», але ми їх увесь час запрошуємо). Під час засідання нашої комісії (як і всіх інших у міськраді) можуть бути присутніми ЗМІ та громадськість. Крім того – працює диктофон, аби потім весь аудіо-запис засідання можна було прослухати.
Ви, мабуть, чули, що мене теж пробували звинуватити в корупції. Так-от, дізнавшись про це, я звернувся до журналістів із проханням надіслати запити в суди, прокуратуру, поліцію: чи ж є якісь кримінальні провадження? протоколи про корупцію? інші законні підстави в чомусь мене звинувачувати? Як виявилося – нема. Жодного! Відтак, я скликав прес-конференцію, запросив представників усіх мас-медіа, які працюють у Луцьку, і довів громадськості інформацію про безпідставність звинувачень на мою адресу.
Натомість саме цей факт показав: хто хотів мене облити брудом – сам замішаний у багатьох скандальних, корупційних та інших кримінальний справах.
Щодо членів фракції «Солідарність», то в нас кожен депутат голосує так, як йому підказує сумління. Варто також зазначити: всі проекти рішень міської ради оприлюднюються на сайті, сесії міськради транслюються в прямому ефірі та архівуються. Тобто, кожен лучанин може отримати повну інформацію про діяльність депутата. А оскільки я відкритий до людей, то навіть мій номер мобільного ось уже шість років (скільки я депутатом) є в загальному доступі на офіційних Інтернет-ресурсах.
Отож – усе чесно! Ніхто нічого не приховує. А тому з усією відповідальністю заявляю: відкритішої міської ради особисто я ще не бачив. Ось такою буде моя оцінка. А оцінку всім депутатам, виконавчим органам, загалом усій міській раді має дати громада міста, а не окремі крикуни, які за своє життя не забили навіть цвяха, ніде не працювали і взагалі цікаво: чиїм коштом вони живуть?.
Ігор Поліщук, «УКРОП»:
– Неправильно буде всі виконавчі органи міської ради (а їх працює майже 40) міряти під одну гребінку. Бо якщо взяти такі комунальні підприємства, як «Луцьктепло» чи «Луцькводоканал», то за пару останніх років я назбирав багато фактів про махінації та розкрадання там грошей (тому можна всі 9 балів поставити за причетність до корупції). Так само неприємним відкриттям стало комунальне підприємство «Парки та сквери міста Луцька». Один тільки приклад: було прокроновано більше 300 дерев, а офіційно повідомлено про те, що внаслідок такого кронування отримано близько 5 метрів кубічних деревини (а це приблизно один вантажний автомобіль). Зрозуміло, що такого бути не може.
Водночас є управління та відділ, про корумпованість котрих в мене нема жодної інформації.
Причин нечесної роботи виконавчих органів міської ради декілька. Перша: недостатньо жорстка позиція міського голови щодо керівників, які допускають корупцію, зловживання та махінації, а в окремих випадках – і покривання таких осіб. Друга: неефективність правоохоронних органів (я надав у поліцію декілька заяв щодо реальних зловживань, кримінальні провадження було відкрито, але жодного результату так і нема). Третя: низька зарплата працівників комунальних закладів, відділів, департаментів, управлінь, що змушує людей шукати додаткові джерела доходів.
Щодо корумпованості обранців луцької громади, то як депутат нинішньої та попередньої каденцій можу сказати: зараз депутати чесніші. Багато є нових і молодих людей, які прагнуть змін на краще, активно задля того працюють і мають нове бачення розвитку Луцька.
А чи реально повністю позбутися «корупційної пухлини»? Ні, не реально. Однак наше завдання – зменшити її до абсолютного мінімуму, як це маємо в розвинених країнах світу. І доки центральні органи влади ніяк «не можуть» змінити законодавства та змусити правоохоронну систему працювати, як належить, ми лучани, можемо й зобов’язані правильно голосувати, вибирати чесних депутатів та не замішаного в корупції міського голову, який згодом, відповідно, сформує чесну виконавчу владу Луцька. Ми повинні не боятися та не бути байдужими до зловживань, махінацій і корупції.
Микола ФЕДІК, «Свобода»:
– Рівень корумпованості виконавчих органів міської ради оцінив би на п’ять балів. Оскільки очолюю постійну депутатську комісію боротьби зі злочинністю та корупцією, то за кількістю звернень лучан можна констатувати: найбільше нарікань на систему освіти й охорони здоров’я. Але це проблема не лише Луцька. Вона присутня в усіх містах, районах, областях, і спровокувала її центральна влада. Вона платить лікарям, учителям, вихователям настільки мізерну зарплату, що люди мусять шукати додаткових шляхів заробітку, щоб банально вижити!
Щодо корумпованості депутатів міської ради – не буду оцінювати. Оперуватиму лише фактами: жодному депутатові не оголошено підозру, жодного не визнано винним. Тому когось у чомусь звинувачувати – не в моїй компетенції. А от у чиїй чесності впевнений на сто відсотків – так це у депутатах від фракції «Свобода».
Говорячи про «корупційну пухлину», зазначу: вона локалізується в Києві. Коріння пустила в усі області, райони, міста. Відповідно, й вирізати її треба теж, починаючи з Києва. А то в нас уміють гучно затримати прямо під час засідання Кабміну (маю на увазі очільника Державної служби з надзвичайних ситуацій), а потім тихенько спустити справу на гальма. Або ще один варіант: гучно затримати за багатомільйонне розкрадання, відпустити під заставу в один мільйон, а потім констатувати: ой, утік.
Під час Революції гідності люди серед першочергового вимагали подолати корупцію, але жодного корупціонера (жодного!) до цих пір не покарано. Тому, вважаю, Луцьк (як і вся Україна) може вилікуватися. Але для того варто застосовувати тільки «шокову терапію»: повністю змінювати владу, включаючи найвищих посадовців.
Валерій БОНДАРУК, «Батьківщина»:
– Будь-які оцінювання щодо корупційного фактору роботи виконавчих органів міської ради не мають проводитися суб’єктивно з чиєїсь точки зору, а мають бути об’єктивними. В депутатів своє уявлення, свої взаємовідносини з виконавчими органами міської ради, які їм підпорядковуються. У людей це –зовсім інші відносин, відповідно, не можна здійснювати оцінку через призму депутатів.
Луцька міська рада вже давно, з метою уникнення корупційного фактору, створила Центр надання адміністративних послуг, відповідно, люди не зустрічаються з чиновниками. Вважаємо, це найкраща практика роботи між людьми та виконавчими органами влади.
Щодо скарг на роботу виконавчих органів міської ради, то найбільше звучить нарікань на роботу комунальних служб та дозвільних органів (управління містобудування й архітектури). Зі сторони останніх часто приходять суперечливі відписки, а якість житлово-комунальних послуг на не найвищому рівні.
На нашу думку, основними причинами є надзвичайно низький рівень заробітної плати та недостатній освітньо-кваліфікаційний рівень працівників, які готові працювати за ці гроші.
Щодо корумпованості депутатського складу міської ради, ми можемо говорити лише за фракцію «Батьківщина». Основним і пріоритетним критерієм при прийнятті рішень під час голосування депутатами фракції є інтереси людей, захист мешканців міста. Особливо тих, що стосуються питань підвищення вартості комунальних послуг, ціни на газ та інше.
Відслідковувати наявність корупційних складових у роботі виконавчих органів міської ради – повноваження правоохоронних органів і є їх роботою, відповідно до законодавства України. А завдання влади – створити максимальні умови, які унеможливлять відкрите спілкування людей з чиновниками, створення і забезпечення роботи «єдиного вікна» надання послуг, а також – мотивувати чиновників належним рівнем заробітної плати.
Костянтин ПЕТРОЧУК, «Радикальна партія»:
– Я не можу поставити оцінку виконавчим органам. Знаю, що вони працюють. Знаю, що всім людям не догодиш, тому нарікань не уникнути. Оскільки є членом постійної депутатської комісії з роботи житлово-комунального господарства, то знаю: громаду турбують не так хабарі, як побутові негаразди. Не раз доводилося розглядати скарги, коли людина платила гроші, як за гарячі батареї, а насправді радіатори були ледь теплі. Або: тепло люди отримували сім днів, а рахунок прийшов – за 14. Таку роботу комунальних підприємств розцінювати як отримання неправомірної вигоди чи все-таки як неналежне виконання їхніх обов’язків?..
У будь-якому разі я як обранець громади допомагав людям через суди повертати гроші за неотриману послугу.
Причин неналежної роботи виконавчих органів міської ради є декілька. Серед основних – низька зарплата. Бо щоб, скажімо, комунальне підприємство працювало ефективно – керівником має бути кваліфікований менеджер. А який фахівець захоче піти на 4-5 тисяч гривень зарплати, якщо в комерційних структурах зможе за ту ж роботу мати в рази більші доходи?
Щодо корумпованості депутатського складу, то з такими фактами ні я, ні мої колеги, не стикалися. Іноді серед лучан доводилося чути: мовляв, депутати голосують за гроші. Але ж аби рішення було прийняте, треба підкупити добру половину депутатів. Це – не реально!
Щодо боротьби з корупцією, то вилікувати цю «пухлину» українського суспільства, вважаю, реально. Просто кожен має почати із себе. Я, наприклад, поставив за правило: «не беру і не даю». Тому коли, приміром, поліцейський зупиняє і каже про порушення ПДР, я не скандалю, не пробую «всунути відкупне». «Гаразд, – кажу, складайте протокол. Згоден офіційно заплатити штраф». У школах і дитсадка ми, батьки, теж нікому нічого не платимо. Бачимо, з вікон у групі дує, – самі домовляємося встановити нові вікна. Хто з батьків відмовляється – здати гроші не змушуємо.
А щоб не провокувати людей до корупційних діянь, закон має забезпечити дві вимоги: належні зарплати держслужбовцям плюс посилення їхньої відповідальності за якість роботи і жорстке покарання за отримання чи пропонування неправомірної вигоди. Достатньо одного хабарника посадити на років десять – тисячі інших добре подумають: «А чи варто ризикувати?»…
Коментарі записала Оксана БУБЕНЩИКОВА.