50
років тому в США помер класик української літератури, поет Євген Маланюк. Але
забудькуваті нащадки, вшановуючи цього борця за Незалежність України, не
пригадують бодай одну сторінку його славної біографії: на початку 1918 р.,
рівно 100 років тому, Євген Филимонович перебував у м. Луцьку! І не просто так…
Євген
Маланюк під час Першої світової війни перебував спочатку в
запасному полку у Володимирській губернії, а потім – на передовій у складі
Туркестанського полку Південно-Західного фронту російської імператорської
армії. З початком боротьби за Незалежність України колишній поручник
долучається служби в перших збройних формуваннях УНР в чині старшини в
Генеральному штабі України.
Пізніше стає ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, який командував
Наддніпрянською армією Української Народної Республіки…
Та особливу увагу в біографії Євгена Маланюка привертає лютий 1918 р. Саме в цей час молодий офіцер служить у
розпорядженні уповноваженого Центральної Ради у м. Луцьку, а з квітня
1918 р. він – діловод оперативного відділу Головного управління
Генерального штабу УНР. Згодом служив на різних посадах в Генштабі УНР, але з кінця
грудня 1919 р. перебував у польському полоні у м. Рівне та концтаборі
Ланцут (Підкарпатське воєводство Польщі).
Після трьох літ відчайдушних битв за українську
державність Євген Маланюк емігрував.
Спочатку в Польщу і Чехословаччину, потім у Німеччину, а з червня 1949 р. – у
США.
За життя створив цілу низку чудових українських
віршів патріотичного спрямування. Помер 15 лютого 1968 р. Похований славний син
Херсонщини на православному кладовищі Святого Андрія в Саут-Баунд-Брук, штат
Ньою-Джерсі.
На Волині пам’ять про Євгена Маланюка не вшанована жодним чином.
Роман
УСТИМЧУК.
На
фото з архіву: таким був Євген Маланюк у часи Української революції 1917-1921
рр.