Переїжджаючи мостом через Сапалаївку, побачив зграю диких
качок. Що за диво! З одного боку мосту – суцільний лід, та по інший, де між
льодових берегів співає вода, – у дзвінкій швидкоплинній річечці шубовстали крячки,
а один крижень, мов який козак Гаврилюк, видерся на крижину і танцював гопака,
кепкуючи з моїх рукавиць. Йому можна: теплий пух, пір’я, нагуляний жирок. Всі
качки задивлялися, бо ж справжній красень!
Темно-зелена блискуча голівка, тонкий серпик місяця на шиї, бура спинка,
чорний хвіст із білими кінчиками крилець, буро-каштанові воло і груди… Очі
сміються, а лапи – туп-туп…
– Вже другий рік тут зимують, – каже Лідія Шевченко –
мешканка будинку, що стоїть біля річечки. – Мої внучки – семикласниця луцької школи
№9 Аня та студентка Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Яна – підгодовують
їх вареною бульбою і макаронами, житом-пшеницею та чорним хлібом. Дівчата й
підрахували, що тут мешкає 25 качок. Вони у безперервному русі,
пірнають-шубовстають, ніби морозна зима їх не стосується.
Лідія Іванівна кидає на лід крихти хліба. Я також прийшов
у гості до крячок із перловкою. Декотрі здіймаються на крила і перелітають
оддалік – мовляв, не надокучайте, а декотрі, витягши дзьоби із води, обережно
підпливають до корму.
Кажуть, качиний народ також має свій вирій (Південна Європа, Прикаспійська
низовина, Причорномор’я, Месопотамія, Індостан, Північна Африка, південні штати
США, Азорські і Канарські острови, Мадейра, Нубія, північна Індія і навіть
північна частина Південної Америки, а
після переселення – й Нова Зеландія та Південно-Східна Австралія), але тепер усе
частіше залишається зимувати у рідних краях. Незважаючи на полювальників, за
твердженням Вікіпедії, тільки у Європі мешкає до 8 млн цих крилатих птахів, ще 17-18
млн – у Північній Америці і понад 5 млн – у Новій Зеландії. Скільки цих літунів
залишилося зимувати у луцькому Вирії – кілька сотень чи й тисяч – невідомо, але
безмежно дивує їхня відчайдушність, а ще – людяність лучан, які за можливості
підгодовують крилатих зимувальників.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора: у крижаній воді; пташина «еменесниця» Лідія Шевченко.
