Галицький недобре просмажений півень… клюнув сальмонельозом. Причому – не лише львів’ян, а й мешканців інших областей. Як повідомили столичні телевізійники в новинах: дісталося й волинянам, мовляв, серед постраждалих є мешканці нашого краю. Одначе…
В останні дні жовтня у Місті Лева зафіксували масове отруєння з підозрою на сальмонельоз. Три десятки осіб, серед яких – і діти, потрапили на лікарняне ліжко, дехто – навіть у реанімацію, бо поласували напередодні курми-гріль, купленими у львівському супермаркеті «Арсен». Невдовзі підозри підтвердилися: спершу медики Львівської обласної інфекційної лікарні поставили постраждалим діагноз «харчова токсикоінфекція», а за день констатували саме сальмонельоз у трьох пацієнтів. Причому одразу попередили: пацієнтів може бути й більше, адже інкубаційний період триває до 7 днів.
Головний міліціонер Львова Сергій Зюбаненко запевнив тамтешніх медійників, що Шевченківський райвідділ міста відкрив кримінальне провадження за ст. 325 КПК України, що передбачає порушення санітарних вимог, а підстава тому – підтвердження факту отруєння 13 осіб саме у магазині «Арсен». При цьому галицькі санепідеміологи провели комплексне обстеження супермаркету, відібрали для лабораторних досліджень зразки харчових продуктів, узяли змиви, аби виявити наявність чи відсутність умовно патогенної мікрофлори. Одначе якщо курей із вітрин прибрали одразу, то кулінарний відділ, де готувалися інші, можливо, також небезпечні смаколики, спокійно працював далі. Його закриття головне управління Держсанепідемслужби у Львівській області вимагає через суд.
Але до чого тут волиняни, адже від Міста Лева до Луцька – добрих 160 км? На офіційному сайті Держсанепідемслужби України з’явилося повідомлення, де сказано: «Внаслідок спалаху гострої кишкової інфекції у м. Львові станом на 10.00 30 жовтня 2013 року постраждало 28 осіб, у тому числі 4 дітей. Усіх захворілих зі скаргами на підвищення температури тіла до 38-39 гр, нудоту, блювоту, багаторазовий пронос, загальну слабкість було госпіталізовано до Львівської обласної інфекційної лікарні (21 особа), до Центральної міської інфекційної лікарні с. Самбір Львівської області (4 особи) та по одній особі в інфекційних відділеннях Центральної міської лікарні м. Нововолинськ Волинської області, Славутської ЦРЛ та ДЗ «СМСЧ-4» м. Нітишин Хмельницької області. Усім госпіталізованим встановлено попередній діагноз: «Харчова токсикоінфекція».
Найцікавіше, що пацієнта із харчовою токсикоінфекцією, а тим паче із сальмонельозом на лікарняній койці волинського Міста шахтарів… не виявилося. Головний лікар Нововолинської міської лікарні Віктор Мороз запевнив, що до медустанови не зверталася жодна особа, котра би скуштувала львівського смаженого півня. В інфекційному відділенні лікарні таку інформацію підтвердили.
– Про масове отруєння у Львові чув у новинах, – підкреслив Віктор Васильович. – Одначе у нашій установі такий пацієнт не лікується. Можливо, було звернення не до лікарні, а до дільничного? Хоча й таке малоймовірно, бо за перших ознак кишкової інфекції, а тим більше сальмонельозу, людину одразу госпіталізували б.
То в чому ж справа? Невже Держсанепідемслужба України поширює неправдиву інформацію? Чи місцеві фахівці просто приховують інформацію, аби не марнувати статистики? І, зрештою, варто остерігатися сальмонели чи ні, купуючи волинського півня з грилю?
Пролити світло на ситуацію, відповівши на запитання хоча б кількома реченнями, могли б у головному управлінні Держсанепідемслужби України у Волинській області. Але виявилося, що сальмонельозом захворіти значно простіше, аніж поспілкуватися із… головним державним санітарним лікарем краю Наталією Янко! І це – журналістам! А що вже казати про звичайних громадян? Отож секретар пані Янко, попри всі прохання, без жодних пояснень відмовилася запросити до телефону свого керівника. Актуальність питання та суспільний інтерес до теми не стали аргументом на користь. Що вже й казати про букву закону, котра забезпечує вільний доступ до публічної інформації та роботу органів влади у відкритому режимі! На запитання: коли ж у начальника буде хвилина, – порада… звернутися до працівників тамтешньої прес-служби. Одначе й з ними секретар відмовилася з’єднати чи хоча б продиктувати номер телефону. Мовляв, неодмінно передасть суть проблеми, як тільки випаде нагода. Між тим так і не зрозуміло: варто шукати сліди смаженого півня у Нововолинську чи ні? І чи можна купувати курку в найближчому супермаркеті волинянам, не остерігаючись опинитися завтра на лікарняному ліжку з неприємним діагнозом у картці? Хто-хто, а саме санепідеміологи, і Наталія Янко першою мали би довести до відома волинян, якою насправді є ситуація на теренах краю: загрозливою чи надуманою.
Зрештою, відомство… прокинулося. Хоча інтернет-видання вже встигли опублікувати інформацію про отруєння волинян львівськими курми з супермаркету, а їхні читачі – ознайомитися й навіть запанікувати. Отож, як повідомив один із лікарів-епідеміологів головного управління Держсанепіджемслужби в області, у волинській справі з отруєнням були й кури, і жителі Нововолинська, але…
Для юнки 1995 р. н., котра виросла у Місті шахтарів, але нині навчається у Львівському інституті економіки та туризму, її ж мама придбала в одному з нововолинських магазинів сиру курочку й запекла. Смаколика спакувала дитині в торбину, аби та мала що їсти. Дівчина успішно довезла печеню до Львова. Там же зайшла до супермаркету «Арсен» і поповнила запаси… овочів. Опісля вечері з птиці домашнього приготування та магазинних помідорів-огірків студентці стало зле. Її госпіталізували з діагнозом гастроентероколіт. Як і вимагають того норми, львівські лікарі сповістили про факт отруєння (а він збігся із «курячим») до начального закладу та за місцем реєстрації пацієнта. Відтак і виходить, що львівської зарази на Волинь ніхто не привіз. Хвала Всевишньому, стан здоров’я студентки нині кращий: дівчину вже виписали з лікарні. Одначе вплинути… на статистику їй таки вдалося.
Виявляється, що й загальна картина Волині щодо поширення захворювання на сальмонельоз доволі оптимістична: рівень інфікування краян за останніх 9 місяців на 35% нижчий, аніж загалом в Україні. То чому ж така інформація місцевими начальниками запроторена під гриф «Секретно»? Не дарма кажуть: попереджений – озброєний. Бо ж якщо кожен знатиме, що збудника запросто можна придбати в магазині, буде як мінімум обережнішим. Та, певно, окремі начальники вважають: до їхніх кабінетів не потрапить ні бактерія, ні… представник ЗМІ.
Цікаво, чи львівська ситуація з усіма волинськими нюансами стане приводом для ретельного обстеження фахівцями магазинчиків та супермаркетів краю, а особливо тих, де практикують приготування та реалізацію готових страв? Поживемо й побачимо. Хоча, як показує досвід, проводити перевірки й перевіряти, як і володіти інформацією та зводити статистику, – абсолютно різні речі. Тим більше, коли керівника нашої облСЕС не те що профілактичної роботи з цього приводу не здійснює, а й навіть часу на спілкування зі ЗМІ не знаходить…
Бо люди – не піддослідні кролики!
Світлана ГОЛОВАЧУК.
На фото Романа УСТИМЧУКА: львівська курятина показала, що експерименти проводять не тільки над кроликами…