23-річний солдат із позивним “Івасик” отримав вищу освіту і теоретично може стати офіцером. Однак, продовжує захищати Україну на посаді оператора FPV-дронів підрозділу безпілотних систем 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Спочатку молодий львів’янин літав на розвідувальному дроні, але згодом попросився в підрозділ FPV:
“Розвідувальний дрон для мене надто повільний, нудний, мені хочеться більше драйву, вогню, “двіжу”. Тому я тут…”.
Бойові досягнення “Івасика” дійсно вражають!
Наприклад, за одну ніч – шість уражених ворожих гармат, три з яких критично (окупанти їх вивезли з позицій на ремонт чи утилізацію). Вісім знищених машин за іншу ніч (“буханки”, “ниви”, пікапи…). А за один-єдиний повний бойовий виїзд (три доби) – загалом дванадцять одиниць знищеної техніки рашистів!
Особливо пам’ятний випадок – ліквідація ворожого піхотинця-бурята, який за період свого недовгого існування на фронті навпроти позицій закарпатської бригади смертельно поранив нашого солдата і знищив із автомата сім наших FPV-дронів. За цим “віртуозом” полювало багато наших пілотів, а наздогнав саме “Івасик”. І поїхали фрагменти загарбника назавжди у його холодну Бурятію в чорному мішку…
Взагалі, оператор FPV-дронів навіть може назвати кількість знищених ворогів та рашистської техніки тільки приблизно:
“Сотні цілей, я їх не рахую. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту, яка надіється на нас. Тому треба виконувати свою роботу максимально добре”.
“Івасик” із товаришами й сам неодноразово потрапляв під ворожий вогонь, адже розрахунки БпЛА – одна з пріоритетних цілей для росіян. Але навчився не боятися і виконувати бойові завдання навіть у таких естремальних ситуаціях:
“Недавно нашу позицію “розбирали” так, що довелося тікати серед ночі. Спочатку накрила “арта”, причому, щось дуже важке й далекобійне: стріляли з відстані понад 45 кілометрів, і наша “арта” не могла дістати їх у відповідь. Потім налетіли FPV-дрони на оптоволокні. Але ми встигли евакуюватися без втрат, за пару заходів винесли все обладнання, боєкомплект, дрони і облаштувалися на іншій позиції. Тоді нашу піхоту штурмували, то треба було працювати дуже швидко. Іншим разом ворожий FPV-дрон залетів на позицію й вибухнув на бруствері. Мій шолом посікло, я отримав контузію…
Як досвідчений боєць, “Івасик” тверезо дивиться на картину бойових дій, він знає, чого можна очікувати від ворога. Найголовніше, в солдата є чітка мотивація, чому він став на захист України:
“Особисто я воюю за своїх полеглих друзів, котрі віддали життя на різних напрямках бойових дій. А також за своїх близьких, рідних, свою дівчину, за тих маленьких дітей, котрі лише вчаться ходити, живуть собі, нікому нічого поганого не зробили, а якась нечисть прийшла й вирішила їх вбивати. Воюю за тих хлопців, що поруч зі мною…”.
Після війни 23-річний львів’янин планує повернутися в цивільне життя й відновити заняття спортом.
“Я багато займався змішаними єдиноборствами (бої в клітці), брав участь у різних змаганнях, отримував нагороди, займав призові місця. Моя мрія – відкрити після війни спортивний зал і стати тренером зі змішаних єдиноборств для дітей!”.
Для охочих детальніше дізнатися про умови військової служби у цьому військовому з’єднанні та поповнити лави сталевих воїнів у 128 ОГШБр подають контактний номер телефону: +38-068-645-62-24.
А хто з однолітків 23-річного воїнапрагне випробувати себе на війні в рамках пілотного проєкту «Контракт 18-24», той має всі шанси приєднатися і до 10 ОГШБр “Едельвейс”, залишивши заявку на сайті www.10ad-edelweiss.com
Детальнішу інформацію щодо рекрутингу нададуть безпосередньо у бригаді за тел. +38–050-434-34-06.
10 ОГШБр – справжня міць! 10 ОГШБр – переможці! 10 ОГШБр – мрія молодих!
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід”.
Фото відділення комунікацій 128 ОГШБр.