У липні 1941 року нацисти відкрили один із найбільших у Східній Європі концентраційний табір для радянських військовополонених. Машина знищення людей безвідмовно працювала аж до очищення Польщі від гітлерівських окупантів. Нині на його території розташований музейний комплекс. А щоб люди бачили жахіття рашистських катівень, потрібно, щоб українські землі також були очищені від окупантів. Тоді й стане очевидним, що творилося в Оленівці на Донеччині…
Майданек розташований менш як за 90 км від українського кордону в волинському Ягодині, у передмісті м. Любліна. Через концтабір пройшло понад 130 тис. в’язнів різних національностей. Найбільше серед них було радянських військовополонених, а після їхнього знищення – євреїв. У таборі загинули не менш як 80 тис. людей.
У момент заснування Майданек було розраховано на 50 тис. в’язнів, на початку 1942 року плани будівництва було розширено. Табір мав десять філіалів і декілька власних виробництв. Газові камери для масового отруєння бранців діяли від вересня 1942 до вересня 1943 року з використанням чадного газу, які маскували під душові кімнати загального коиртсування. Але замість води окупанти пускали газ…
Щоб приховати сліди злочинів, нацисти використовували крематорій, який спалював тіла цілодобово.
Згадками про страшні злочини нацистів стали вцілілі споруди конвеєра масового знищення людей, а також особисті речі і навіть волосся в’язнів…
Можливо, після звільнення тимчасово окупованих територій України, світ побачить і матеріальні свідчення рашистських окупантів проти українців. Наприклад, катівню в донецькій Оленівці. Де ворог убив кількасот українських військовополонених…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото автора і з «Вікіпедії»: центральний вхід у меморіальний комплекс «Майданек»; крематорій, де окупанти спалювали тіла своїх жертв.