Практично всі зразки довгожителів
на зброярському ринку мають у своїй архітектурі якусь визначальну
особливість.
Гармату
OTO Melara Mod 56 можна цілком зарахувати до таких, що створена за принципом
«три в одній»: в її конструкцію закладені принципи гаубиці, протитанкового
озброєння і навіть міномета. Знайомі з нею й українські гармаші.
На початку
листопада 2022 міністерка оборони Іспанії Маргарита
Роблес повідомляла, що Україна отримає батарею
з шести легких гаубиць із навчанням українських військових.
А в березні
2023 року Президент України опублікував на своїй офіційній
сторінці в соціальній мережі Х добірку фронтових світлин,
де серед іншого озброєння була представлена саме OTO Melara Mod 56.
Тож, розповісти в деталях про цю гармату є достатньо підстав.
Гармата Model 56 (або Mod. 56) — легка 105-мм буксирована
гаубиця виробництва італійського військового виробника OTOMelara, що нині входить до багатопрофільного зброярського концерну Leonardo, заводи якого розташовані на Апеннінському півострові.
Модель
56 розробив італійський генерал артилерії Сальваторе Фускальді
в 1956 році, тому вона й отримала відповідний номер. А саме
її створення мало місце у відповідь на потребу спеціальної
гірської бригади італійської армії «Альпіні» у легкій, гнучкій
та компактній гаубиці, яку можна було б легко використати
у складних умовах гір та високогір’я. Зважаючи на те,
що і в Україні далеко не скрізь рівнинні місцини, для ЗСУ
вона точно не буде зайвою.
І те,
що вона залишалася на озброєнні підрозділів упродовж майже сімдесяти
років після появи гаубиці, є свідченням її якості.
Хоча максимальна дальність стрільби цієї гаубиці обмежена —
всього 10,5 км, вона досить універсальна, щоб її можна було
використовувати як протитанкову зброю або навіть міномет. Завдяки
гідропневматичній системі зменшення віддачі під стволом її максимальний
кут піднесення досягає +65 градусів.
Отже,
Mod. 56 може запускати снаряди параболічною траєкторією з майже
вертикальним влучанням. Гармата оснащена вбудованим дульним гальмом
із п’ятистулковою перегородкою. Дві складні напрямні з’єднані
безпосередньо з віссю. Це зменшує віддачу і дає можливість
повороту на 18 градусів, що робить гаубицю практично ідеальною
зброєю і для стрільби прямим наведенням. Гармата також має запобіжний
механізм, що оберігає від випадкового займання при заряджанні
та захищає обслугу від травм.
За ваги
трохи більше ніж 1200 кг ця гаубиця може буксируватись легкими
вантажними автомобілями з максимальною швидкістю 70 км/год. Також
її можна легко перекинути повітрям на гвинтокрилах класу UH-1 Iroquois або інших легких
багатоцільових вертольотах. Зброю можуть перевозити навіть тварини або,
як уже згадувалося, її можна розбирати та транспортувати
частинами. Як тільки захисний щит буде видалено, Mod. 56 можливо
перевозити і всередині бронетранспортера М 113, який також є на озброєнні Сил
оборони України.
Гарматний розрахунок може повністю розібрати цю гаубицю лише
за 3 хвилини. Найбільша частина Mod. 56 важить 125 кг.
Отже, навіть за недостатньої кількості транспортних засобів артилерійський
розрахунок може завантажити її на машини лише найбільшими частинами
і перенести на нову позицію менші частини самостійно. З огляду
на це Mod. 56 має величезну тактичну перевагу перед іншою
аналогічною зброєю.
Будучи відносно недорогою у виробництві, простою
в обслуговуванні та ремонті, Mod. 56 завоювала велику
популярність у багатьох арміях світу. Наприкінці 1950-х років
саме вона була обрана НАТО як легка польова гармата. На випробуваннях
гармата від OTO Melara перевершила французьку артсистему 105/22. Саме вона
замінила на озброєнні й американську 75-мм гірську гаубицю
M1.
Зрештою,
італійську Mod. 56 прийняли на озброєння навіть такі військові
держави як Німеччина та Велика Британія. Фактично це був перший
випадок, коли Сполучене Королівство закупило військову техніку в Італії.
Цю гірську гаубицю експортували до Аргентини, Австралії, Канади
та Нової Зеландії. Загалом цю гаубицю придбали понад 30 країн
світу, і в більшості з них продовжують експлуатувати
і сьогодні.
— Зброя
легко розбирається на 12 компонентів, які можна транспортувати
окремо. В італійській армії така особливість була передбачена для
можливості переміщення вогневих засобів навіть за допомогою мулів. Без
захисного щита гаубиця може транспортуватися усередині десантного відділення
гусеничного бронетранспортера, — розповів у коментарі
кореспонденту АрміяInform військовий експерт і директор
інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
За його
словами, ця зброя стала стандартним обладнанням артилерії мобільних сил
Об’єднаного командування в Європі (AMF ACE Mobile Force (Land))
і до 1975 оснащувала батареї, надані Канадою, Бельгією, Німеччиною,
Італією та Великою Британією.
До 1983 року було виготовлено
понад 2600 таких гаубиць, з яких близько 340 використовували 5 бригад Альпійського
артилерійського полку італійської армії та 185-ї десантно-артилерійської бригади «Folgore».
Василь КУЗЬМЕНКО.
Фото з доступних джерел.