Пасічник-любитель: «Щоб відчути смак меду, треба пізнати смак праці!».
Бджільництво – високоприбуткова галузь сільського господарства. Пасічники цілком можуть пристойно заробляти й одержувати від цього величезне задоволення. Втіху від цього отримує і пенсіонер, мешканець с. Боратин Луцького р-ну Адам Ковч. Пов’язати свою старість із бджолами було мрією всього його життя. Але втілитись їй судилося лише три роки тому. Його досвід переконує: медовою справою ніколи не пізно зайнятися.
Адам Андрійович прагнув зробити все самостійно, тому довго читав спеціалізовану літературу, консультувався з досвідченими бджолярами та й вулик хотів зробити власноруч.
«Але жодна книжка, навіть якщо її написав пасічник із колосальним досвідом, не замінить практичних навичок», – каже він.
Перша спроба змайструвати домівку для бджіл була вдалою. А це – вже запорука успіху. Далі придбав одну сім’ю бджіл у знайомого, котрий мав уже доволі велику пасіку. З цього й почалося «медове» життя пенсіонера.
Захопившись цією солодкою справою, без неї себе вже й не уявляє. Це для нього не просто хобі, це – те, чим він живе. Про своїх улюблениць може розповідати годинами і дуже цікаво:
«Бджілки – невтомні трудівнички, вони взагалі не сплять! Вулик постійно – і вдень, і вночі – гуде. Бо ж утомлена Божа комаха (так ще називають у народі бджілок) ніби завмирає на кілька хвилин і знову береться за якусь роботу».
Варто відзначити, що бджоляр постійно перебуває на природі, чим поліпшує своє фізичне й психічне здоров’я. Та й продукти бджільництва сприяють значному поліпшенню здоров’я, а значить – і тривалості життя. Мед вважають одним із найкорисніших продуктів для організму людини. Його цілющі властивості допомагають подолати чи не кожну хворобу. Коло бджіл треба поратися цілий рік. Звичайно, найбільше роботи – коли качаєш мед. І біля вуликів, і біля рамок роботи багато, словом, сумувати ніколи. Але то приємні клопоти. Одна бджола меду не наносить, а коли їх багато, то буде і мед, якщо, звичайно, зусиль докладеш.
Бджоляр-початківець працює без спеціального одягу, коли качає мед та просто коли доглядає за своїми улюбленицями. Спецодяг необхідний бджоляреві в першу чергу для захисту від укусів бджіл. Бо від цього ніхто не застрахований.
«Я бджіл люблю, а вони мене. Завжди миром обходилися, – додає Адам Андрійович. Бувало неодноразово кусали».
Учені переконані, що після трьохсот укусів в людини виробляється своєрідний імунітет. «За один сезон буває, стільки жалять, що імунітету в мене, як мінімум, життів на двадцять п’ять вистачить», – сміється.
Бджілки… Здається, їх мільйони, а живуть вони як добре злагоджений організм. Улітку – всі свої ресурси кидають на заготовку меду, а взимку – набираються сил для наступного сезону.
Бджільництво для пасічника із Боратина – захоплення, а не справа для заробітку, бо чоловік переконаний: у кожного українця на столі має бути мед!
Анастасія КОЗІЦЬКА.
Фото автора.