Профілактика – це якісне і вчасне лікування!
14
липня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про подолання
туберкульозу в Україні». Детально із ним можна ознайомитися на порталі ВР. Які
ж зміни передбачено для пацієнтів та медиків, які працюють з хворими на туберкульоз, а також – яка ситуація на Волині із
захворюваністю і чи змінилися статистичні данівід початку повномасштабного
вторгнення Росії в Україну. Про це розмова із медичною директоркою КП «Волинський обласний
фтизіопульмологічний медичний центр» Волинської обласної ради Наталією
Чурсіною.
Публікацію
підготовлено БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», завдяки
щирій
підтримці американського народу, наданій Агенством США з
міжнародного
розвитку (USAID), шляхом фінансування
Проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що виконується
міжнародною організацією PATH.
– У чому необхідність цього нормативного акту? Чому
зараз, у період повномасштабної війни, Верховна Рада виділила час, щоб
розглянути і прийняти цей закон?
– Необхідність змін вже давно назріла. У документі
нарешті відображені та врегульовані питання гендерної рівності. Також йдеться
про підсилення захисту фтизіопульмологічних центрів, а також їх працівників.
Зокрема, збільшення днів оплачуваної відпустки. А ще поставлено завдання подолання
стигми та дискримінації хворих на туберкульоз і акцентовано на важливих
моментах у лікуванні, особливо щодо примусової госпіталізації людей, які не
виконують свого громадянського обов’язку і не дотримуються рекомендацій
лікарів.
– Давайте більш детально поговоримо про примусову
госпіталізацію. Що зміниться? І чому зараз така госпіталізація не є можливою?
– На папері, на законодавчому рівні вона є можливою!
Тобто лікарі – фтизіатри, я думаю, і сімейні лікарі за поданням фтизіатра
можуть подати на громадянина до суду і притягнути до примусового лікування. Це
робиться за наявності у людини виділення мокротиння , коли вона становить
загрозу для оточуючих. Потрібна ізоляція. Примусового лікування ми не можемо застосувати
, тому що це порушення прав людини. А ось ізолювати ми можемо і переконати у
тому, що допоможемо стати здоровим членом суспільства. Однак, є певні юридичні
колізії і банальна відсутність часу у лікарів, щоб подавати такі позови. Якщо
на основі цього закону буде допрацьована нормативна база і розроблені
інструменти ми обов’язково ними користуватимемося. У країнах Балтії уже багато
років застосовується примусове лікування. Зокрема, у Латвії є відповідна
лікарня, яка знаходиться поза межами населених пунктів. Пацієнти ізольовані,
але повністю забезпечені чотириразовим харчуванням, потрібними препаратами і
цілодобовою медичною допомогою. Зазвичай достатньо трьох місяців, щоб людина
стала не заразною.
– Пані Наталіє, давайте обговоримо ще одне
нововведення, про яке повідомив головний санітарний лікар України Ігор Кузін на
своїй фейсбук сторінці:«Вперше з початку війни послуги із супроводу пацієнтів
із чутливим та мультирезистентним туберкульозом будуть профінансовані за
бюджетні кошти. Це перші кроки за планом переходу від донорського до державного
фінансування. Скажіть, що це означає для пацієнтів, як це їх підтримає і чим
допоможе?
–Почну з того, що є
зараз. Якщо говорити про Волинську область, у нас працює декілька неурядових
організацій, які займаються медико-соціальним супроводом пацієнтів. Одна з них
– Червоний Хрест, що охоплює 100 % пацієнтів з мультирезистентним
туберкульозом, стовідсоткову допомогу отримують діти з туберкульозом і частина
з чутливим туберкульозом. Що входить до медико-соціальної допомоги? Це – продуктові, гігієнічні набори, дитяче
харчування, а також супровід психолога. А ще – допомога в оформленні документів
для отримання пенсій, груп інвалідності, тощо. Це все було за кошти донорів, і
вони не безмежні, тому держава має перебрати ці функції на себе. Зараз
розробляються механізми. Пропонується закупівля послуг супроводу Центром
контролю і профілактики хвороб. Про квоту і кількість поки говорити зарано.
– Давайте зараз
поговоримо про ситуацію із туберкульозом у Волинській області, яка динаміка і
чи вплинула повномасштабна війна на захворюваність?
– Зараз можна з впевненістю сказати,
що повномасштабне вторгнення вплинуло на ріст цифр. Війна викликає збільшення інфекційних хвороб
і туберкульозу у тому числі. Наша імунна система витримує до певного рівня.
Стрес збільшує ризик захворіти на туберкульоз. Враховуючи той аспект, що цей
стрес у нас уже є хронічним, цифри постійно зростають. За перше півріччя цього
року захворюваність на туберкульоз у Волинській області зросла на 1,7 раза, по
Україні – на 12,8%.
– Чи є відповідь на те ,
чому така різниця?
–Достеменну відповідь
зараз дати не можливо. Однак, ми бачимо кілька тенденцій. Перше, це –
військовослужбовці, які отримали поранення і проходять лікування на Волині. У
них нерідко виявляють туберкульоз. Друге, тимчасово переміщені особи. Не скажу,
що серед цієї категорії дуже багато хворих, але іноді трапляються. Туберкульоз
розвивається повільно і люди не зважають на симптоми. Третя – як не
парадоксально, сімейна медицина, яка почала більш прискіпливо відстежувати стан
здоров’я громадян. Ми тісно співпрацюємо з сімейними лікарями, дитячою,
інфекційною лікарнями щодо виявлення різних форм туберкульозу, діагностики.
Раннє виявлення хвороби дозволить лікуватися в амбулаторних умовах і не
випадати із життя. І тільки пацієнтів, які перебувають у важкому стані, ми
госпіталізуємо.
На жаль, дитячий
туберкульоз у нас в області виріс в рази. Зараз Волинь за цим показником займає
друге місце. На першому – Одеська область. В цифрах зростання є в 19 разів.
Якщо порівняти з першим півріччям 2022 року, то тоді було виявлено туберкульоз у
4 дітей. За півріччя 2023 року уже маємо 76 таких пацієнтів!
– На вашу думку які
фактори вплинули на таке зростання?
–Перший фактор – це низький процент
виявлення хворих на туберкульоз. Дитина може захворіти в основному від батьків.
Сімейні лікарі разом з Центром контролю і профілактики хвороб мають працювати
над якісним розслідуванням історії кожного захворювання на туберкульоз. Понад
80% дітей є контактними хворими. Може
бути спочатку виявлене захворювання у дитини, а потім у дорослих, або навпаки.
– Пані Наталіє, ви
сказали про 76 дітей. Йдеться про легеневі форми туберкульозу?
– Ні. Для дітей характерні і стандартні види це –
туберкульоз внутрішньо грудних лімфатичних вузлів і периферичних лімфатичних
вузлів. Однакблизько половини – це легеневі випадки. Зокрема, інфільтративний,
вогнищевий, а також було троє хворих на туберкульозний менінгіт.
– Тобто це туберкульоз
головного мозку?
– Туберкульоз мозкових оболонок. Це
одна із найнебезпечніших форм і важко лікується, бо нелегко діагностувати
запальний процес. Але треба віддати належне нашим спеціалістам, які є досвідченими
фахівцями і вчасно виявили і почали лікування. Жодна дитинка у нас не померла
від туберкульозного менінгіту. А статистика летальності при цій формі складає
90%. Я вважаю це нашою перемогою! Всі діти наразі отримують лікування і добре
себе почувають. У всіх позитивна клінічна і рентгенологічна динаміки. Але
засмучує той факт, що іноді треба переконувати дорослих у необхідності лікування. На жаль, у суспільстві усе ще існує
стигма туберкульозу. Люди жахаються цього діагнозу «туберкульоз» і не хочуть
його афішувати і йти до лікарні. А дарма, бо весь персонал нашої установи
завжди готовий допомогти і підтримати в у вирішенні усіх проблем, з якими
стикаються пацієнти і їх рідні.
– Через стигму у
суспільстві батьки наскільки часто відмовляються від лікування?
–Не можу сказати, що
вони дуже часто відмовляються, але завжди переживають, нервують через це.
Бояться, що про це дізнаються в садочках, школах. Бо в навчальних закладах
лякаються такого діагнозу, освітяни не знають, як поводитися в таких випадках.
Фтизіатри вимушені пояснювати, що нічого страшного не трапилося, і якщо ми
допускаємо дитину до школи, то ми знаємо, що робимо і немає ніякої небезпеки ні
вчителям, ні однокласникам. Замовчування цієї проблеми її лише підсилює.
– Пані Наталіє, цифри захворюваності повзуть догори,
напевно, треба говорити про профілактику. Чи існую ефективні заходи запобігання
туберкульозу?
– Ефективна профілактика, це – якісне і вчасне
лікування! Усі наші зусилля мають бути спрямовані на це. Чому? Тому що час від
початку прийому ліків до припинення бактеріовиділення лише 14 днів. А виявлення
хвороби може тривати роками. Людина не знаючи свого діагнозу перебуває в
соціумі, кашляє, наражає на небезпеку близьких і рідних. Тому основне –
вчасно розпочате лікування. Наступне, якщо в колективі чи вашому оточені
виявлений хворий на туберкульоз, то ви
можете пройти відповідне безплатне обстеження. Спочатку зверніться до сімейного
лікаря. Ви пройдете анкетування (є відповідна скринінгова анкета на виявлення
туберкульозу) і далі лікарі вирішуватимуть, чи ви потребуєте подальше до
обстеження. У випадку, якщо після скринінгу у вас виявили покази, то вам
дається електронне направлення до фтизіатра. Так само ви можете пройти
обстеження у сімейного лікаря, якщо у вас є кашель. Здається безплатний аналіз
мокротиння на генетичне дослідження. Тобто не треба зразу при перших симптомах,
зокрема, кашлю всім іти до фтизіатра. Зараз у всіх великих містах області є
відповідна лабораторія і спочатку можна здати цей аналіз, який дає 99%
результат через 2.5 години. А профілактичне лікування для близьких і родичів ми
призначаємо після визначення остаточного діагнозу.
– Підсумовуючи нашу розмову, давайте нагадаємо
волинянам, які основні факти про туберкульоз вони мають знати і пам’ятати та
усвідомлювати, оскількивід початку повномасштабної війни захворюваність на
туберкульоз зросла!
–По-перше, хвора людина кашляє і,
відповідно, поширює туберкульоз. Зверніть увагу на себе та оточуючих. Хто серед
вас кашляє? Потурбуйтеся про них. Поцікавтеся, чи обстежувалися! По – друге,
підвищення температури тіла! Вона не завжди буває, але часто присутня ввечері і
субфебрильна: 37.1, 37.2, 37.5. По – третє, втрата ваги та апетиту. Якщо у вас
є такі симптоми вам негайно потрібно обстежитись на туберкульоз!
Розмовляв
Кость ЛОЦМАН.