Хто проявив ініціативу, той і стає першим
Представники Горохівської територіальної
громади взяли участь у семінарі-нараді в рамках проекту
USAID Україна «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що відбувся
у Львові.
Темою чотириденних навчань були «Фундаментальні
та методологічні засади формування стратегії розвитку охорони здоров’я
громади». Керівництво співтовариства, депутати, лікарі, освітяни, представники
установ та організацій здобували нові знання та обговорювали інструменти,
методику стратегічного планування, системні засади функціонування сфери охорони
здоров’я, вимоги і проблеми нормативної бази.
– Маю надію, що ми не лише отримаємо інституційний досвід і підтримку,а й
спільно реалізуємо інноваційні проєкти в галузі охорони здоров’я громади, ділиться своїми роздумами очільник
Горохівської громади і водночас учасник семінару Віктор Годик. – Стратегію
розвитку ми маємо, але вона потребує актуалізації. Цей семінар сприяє цьому.
Коли обрали нашу громаду для реалізації проєкту, то я подумав: або у нас в
галузі охорони здоров’я більш – менш все добре, або дуже погано. Виявилося, що
– перше. Координатори проєкту схвально відгукувалися про роботу нашої
«первинки» і лікарні. Тобто є напрацювання і досвід. Ми маємо підгрунтя для
росту. Є в нас і людський ресурс і фінанси, а головне – бажання! Позитивні
зміни займуть певний час, але воно цього варте. Нам треба змінити
ставлення кожного мешканця громади до реформування та інновацій. Всі, на
жаль, звикли лише просити гроші на вирішення проблем. А я не хочу тих грошей
(подібну думку від Віктора Леонідовича доводиться чути не вперше). Я хочу щоб
мене навчили, як гроші самому заробити і заощаджувати. Коли ми здобудемо
знання, докладемо зусиль, тоді й знайдуться гроші. Це імідж нашої громади!
І якщо, борони Боже, щось стається зі здоров’ям, я
одразу ж йду до своїх лікарів. Це певний показник довіри і сигнал для жителів
громади, що в закладах охорони здоров’я все добре.
– Почастішали у нашій громаді випадки захворюваності
на туберкульоз. І я побачила проблему непоінформованості людей щодо перебігу
хвороби і упередженого ставлення пацієнтів, – бідкається насущною для громади
проблемою медична директорка комунального некомерційног7о підприємства
«Горохівський центр первинної медичної допомоги» та учасниця семінару Ірина
Кауза. – Першими виявили хворобу у дітей ромської національності. Після цього
всіх ромів у селах перестали пускати в школи і в магазини. Це стало справжньою
проблемою, адже ми вважали, що у нас туберкульозу не має. Тому і почали шукати
підтримки в неурядових організацій і беремо участь у проєкті «USAID та PATH»,
який розширив межі і навчає стратегічному плануванню роботи галузі. Подібні
семінари сприяють поліпшенню комунікації та співпраці з керівництвом,
депутатським корпусом громади. Ми тоді не залишимося сам на сам із проблемами.
Скориставшись доброю
нагодою, попросили Юрія С убботіна, радника з питань доступності допомоги «РАТН»
поділитися своїми міркуваннями стосовно тих викликів, які сьогодні постають
перед медичною галуззю.
– Дуже важливо, – каже наш співрозмовник, – щоб в
громаді утворився такий мікроклімат, коли люди і органи влади чують і розуміють
один одного. Саме тому ми запросили на навчання представників усіх рівнів
управління Горохівської територіальної
громади. Це і голова , і члени виконкому, і старости, а також представники
закладів охорони здоров’я і жителі громади, які не обтяжені посадовими
обов’язками. Феномен громади полягає в тісному поєднанні посадових функцій з
обов’язками і правами пересічного громадянина. Це накладає певні зобов’язання і надає
переваги, бо одна і та сама людина і член громади, і посадова особа. Дуже
важливо, щоб спілкування відбувалося на рівних. Мені би хотілося, щоб стиль
управління перетворився з абстрактного і некоректного до конкретного і
прив’язаного до результатів. І рішення мають прийматися на користь громаді.
– А чому саме Горохівське співтовариство обране для
впровадження даного проєкту?
– Хто проявив ініціативу, той і стає першим. Вони
запропонували – ми відгукнулися. Впроваджуючи проєкт щодо поліпшення роботи з
виявлення і лікування туберкульозу, лікарі зафіксували в жителів випадки
хвороби. Громада занепокоїлася і забажала на це вплинути. Це і стало поштовхом
для нашої співпраці, яка не обмежилася лише питаннями туберкульозу. Ми працюємо
над тим, щоб запровадити інституційні механізми та стратегічне мислення.
– Ви вже мали кілька зустрічей з представниками
громади, відвідували установи та організації. Що ви можете сказати про побачене
і почуте. Чи змінювалося ваше враження з кожною наступною зустріччю?
– Приємно відзначити, що з перших зустрічей у мене
склалося відчуття про успішність даного проєкту. Ми побачили прагнення і
зацікавленість. І це стосуються не лише декларативних заяв. Ви подивіться, як
вони дбають про свій розвиток і своє середовище. Впорядковані і прибрані
вулиці, населені пункти і ще чимало чого зроблено, на перший погляд,
непримітних дрібниць. Тут люди хочуть змін. У свою чергу і нам хочеться таким
громадам допомагати. І з кожною новою зустріччю це бажання лише посилювалося.
Це неймовірно надихає. Це перша громада, з якою ми відпрацьовуємо інституційні
засади роботи, співпрацю з органами місцевого самоврядування, зокрема, і оновленням
стратегії охорони здоров’я. Перед тим як пропонувати зміни, ми робили оцінку
потреб і потенціалу галузі охорони здоров’я Горохівської громади, спілкувалися
із керівниками, медпрацівниками, пацієнтами в населених пунктах. Наш висновок –
стан справ вище середнього в країні за сучасних умов.
Є доволі спроможна мережа закладів охорони здоров’я,
укомплектована і кадрами, і обладнанням. Один факт на підтвердження, який мене
особливо вразив, практично всі мешканці громади мають декларації із сімейними
лікарями. Але, зрозуміло, є і проблеми. Зокрема, велика різниця між доступністю
до медичних послуг в адміністративному центрі Горохові і у віддалених селах. Це
наразі турбує всіх. Ось тут ми маємо спільно відпрацювати механізм, яким чином
можна поліпшити доступність у сучасних умовах. Наприклад, запровадити виїзні
бригади, а також дистанційне консультування за допомогою відео-зв’язку. Це дало
б можливість вивільнити ресурси, щоб на прийомі і в операційній лікарі
займалися пріоритетними справами.
Якщо громади,
зокрема, і місцеве самоврядування загалом впроваджуватимуть оптимальні рішення
в системі охорони здоров’я, то це сприятиме змінам на державному рівні
– Чи зможе Україна до 2030 року, як планує ВООЗ,
подолати таку хворобу як туберкульоз? Чи достатньо в громадах засобів і
бажання?
– Якби не сьогоднішні виклики, пов’язані з війною, і
які ми не можемо прогнозувати, то можна було б, напевно, сказати: Україна має
всі шанси бути лідером у цьому питанні. Навіть зараз, в умовах воєнного стану,
ми є лідерами і піонерами серед європейських країн щодо запровадження сучасних,
комплексних методів подолання туберкульозу. Це стосується державного
рівня, медичних технологій і привернення уваги суспільства до цієї проблеми. Зараз в Україні
практично на сто відсотків забезпечується потреба в сучасній молекулярно-генетичній
діагностиці туберкульозу, яка дає можливість скоротити тривалість діагностики з
двох місяців до двох годин! Вся допомога хворим є безплатною і забезпечена
державними фінансовими гарантіями. Це стосується діагностики, лікування і
реабілітації. А ще в Україні діє потужна мережа неурядових організацій, які
надають соціально-психологічний супровід хворим. Словом, якщо ми навіть зараз
маємо такі тенденції, то після перемоги успіх неминучий.
Співпраця у
рамках проекту «USAID Україна» «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в
Україні» триває.
Костянтин ЛОЦМАН.