Коли
журналісти «Лівого берега» Соня Кошкіна і Олег Базар домовлялися про інтерв’ю з
Чернігівським міським головою Владиславом Атрошенком, він прямо сказав: місто Чернігів
перебуває – окрім військової – ще й в інформаційній блокаді. Чому ж
інформаційна політика в центрі і на місцях шкутильгає?
«Причин, як на мене, дві. Перша полягає в тому, що вже
декілька діб у нас немає сталого електропостачання – бойові дії відбуваються
безперервно, причому, безпосередньо біля магістральних мереж. Ступінь руйнації
всіх цих мереж такий, що технічно вкрай важко все відновити за короткий термін
часу – темпи відновлення значно відстають від темпів руйнації.
Друга причина полягає в тому, що не сформована чітка
державна інформаційна політика щодо тих територій, які потерпають від ворога
найбільше. Інформаційна політика держави є загально-патріотичною, але її
актуальність, мені видається, втрачено на початку третього тижня війни.
Інформація, яка йде з об’єднаних каналів, містить, на
жаль, мінімум змістовної частини. Що зробив би я? Перше – не ображався б на
критику, але намагався б якось усе регулювати протягом подій.
На прикладі. Ось я – керівник, приймаю певні рішення,
і не всі з них зрозумілі моїм підлеглим. Так, вони вірять мені, але я не можу –
в силу зрозумілих обставин – розтлумачувати абсолютно все. Навіть за таких умов
я – для досягнення ефективності їхньої роботи – маю орієнтувати їх у тому
векторі зусиль, які я здійснюю.
А тепер паралель: ми на місцевому рівні не можемо
знати/розуміти всі державницькі нюанси, переговори, стратегії, що відбуваються
на рівні військово-політичного керівництва держави. Водночас ми чекаємо від нього
інформаційних посилань, з яких ясно проглядалися б посилання конкретно для
харків’ян, маріупольців, сумчан, чернігівців. Необхідно гостро говорити: люди,
ми розуміємо, що конкретного вам, вам і вам сьогодні набагато складніше, ніж
іншим, але країна мусить робити ті чи інші кроки. Не думайте, що ми не знаємо,
як вам важко! Але і ви зрозумійте: ми не можемо вчинити інакше, не можемо ті
кордони прийняти (йдеться про вимогу росії визнати за нею Крим і лднр в адміністративних
межах 2014 р., – ред.). Це все зрозуміло, звісно, але ж потрібно говорити про
це чітко! Відповідальні ті, хто займається інформаційною політикою; також ті,
хто корегує все в часі».
Зазначивши, що, сидячи в львівських ресторанах,
адекватну інформаційну політики в центрі і на місцях вибудувати важко, Владислав Атрошенко наголосив:
«Так, можливо, комусь видається не надто коректним, що
я отак прямо висловлюю думку про цілу державно-інформаційну політику як міський
голова. Але ви маєте розуміти: мною керує відповідальність перед людьми, які
мене обирали. Я розумію, що корегування цієї інформаційної політики вкрай
важливе, а отже, я буду про це говорити. Це робочі моменти, їх потрібно
вирішувати. Звісно, ніхто ж «до» не читав у підручниках, як діяти під час війни».
Слід зазначити, що низку огріхів містить і сучасна
інформаційна політика на рівні Волині, де так і не створено і не профінансовано
комплекс заходів із посилення обороноздатності області, налагодження комунікації
з населенням різних територій та координації з військовими суті промов
представників цивільної влади.
До слова. Чернігівщина, як і Волинь, межує з Білоруссю…
Світлана
КОМА.
На
фото порталу «Лівий берег»: Владислав Атрошенко.