Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков уже
знає про вбивство у Володимирі-Волинському.
Ідеться, нагадаю, про зухвалий злочин,
коли у центрі Княжого міста посеред білого дня на очах у десятків жителів 78-річний
Юрій П. убив педагога, ветерана праці Володимира В. (див. ст. «Я тебе заколю,
як свиню!»).
Хоча
від моменту жорстокої розправи минуло дев’ять місяців, люди досі бояться ходити
вулицями міста і вимагають справедливого покарання для того, хто забив людину і…
пішов на лікарняний (детальніше про це – у «Волинській газеті» від 27 листопада
ц.р.).
Але
попри голос народу і букву Закону, чоловіка, на руках котрого – кров убитого,
досі не засуджено. Мало того, він лише підозрюваний! Хоча і доказів і показів –
більше ніж достатньо.
Причини
такої кричущої несправедливості пояснив під час судового слухання голова Апеляційного
суду Волинської області, він же – головуючий у справі Петро Філюк. Маючи
багаторічний досвід роботи слідчого, Петро Тодосьович прямо в залі суду сказав,
що ця справа проста у розкритті, але загнана у глухий кут через помилки
слідчого Володимир-Волинського міськвідділу міліції та прокурора, який мав би
контролювати й корегувати дії міліціонера.
(Тому
як мінімум дивно було читати відповіді, надіслані «Волинській газеті» з облуправління
міліції та обласної прокуратури за кілька днів до слухання, де офіційно
повідомляється: «…слідчим, яким проводиться досудове розслідування у
зазначеному кримінальному провадженні, не допущено порушень строків», а також «стан досудового розслідування у
вказаному провадженні перебуває на контролі прокуратури області»).
Але
критики головою Апеляційного суду роботи «такого ока государевого» (йдеться за
прокурора, який мав би стежити за дотриманням законів) та незнання правоохоронцями
нового Кримінально-процесуального кодексу України виявилося замало для
відсторонення слідчого від цієї справи та призначення іншого.
Отож,
зрозумівши, що ворон ворону око не виклює, «Волинська газета» адресувала
письмовий запит особисто міністру внутрішніх справ України Арсенові Авакову. І
позаяк слова до діла не пришиєш (як люблять казати правоохоронці), то свої
аргументи ми підкріпили офіційними паперами від волинських прокурорів та
міліціонерів, а також рішенням Апеляційного суду Волинської області, де чорним
по білому написано про порушення, допущені правоохоронцями.
Із
понеділкової розмови з керівником слідчого управління УМВСУ в області Анатолієм
Петрушиним неважко було здогадатися: в Києві вже начувані про ситуацію у
Володимирі-Волинському. Бо Анатолій Степанович після «ЦУ» з міністерства
ознайомився особисто зі справою Юрія П. Тож на запитання «Волинської газети»
дав більш ніж вичерпну відповідь:
– Проблема,
яка в нас є, – це стан самого підозрюваного. Спочатку провели
судово-психіатричну експертизу, за наслідками якої зробили висновок про те, що
особа страждає відповідними психічними захворюваннями, що унеможливлює понесення
ним покарання. Це провадження ми направили до суду з клопотанням про звільнення
особи від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів
медичного характеру. Коли вже справа розглядалася в суді, психіатри провели
повторні дослідження. Вони встановили, що вже на час розгляду особа не страждає
психічними захворюваннями. Але особа реально (через похилий вік) має досить
серйозні захворювання. Тому ми не могли навіть призначити судово-медичну
експертизу, щоб дослідити реально стан, чи можливо проводити за його участі
судовий розгляд, чи не можливо.
Щодо
порушень, допущених слідчим і озвучених головою Апеляційного суду, Анатолій
Петрушин сказав:
– Я
не знаю, про які процесуальні помилки говорив Петро Філюк. Якби знав, то прокоментував
би. Нині, наскільки мені відомо (тому що справою я останній раз цікавився у
п’ятницю перед вихідними, зважаючи на
звернення вашої газети на ім’я міністра), то станом на п’ятницю (5 листопада)
був уже якийсь висновок лікарів про те, що особу підозрюваного можна
транспортувати до Луцька, аби в обласному центрі провести судово-медичне
обстеження й визначити його фізичний стан і можливість його перебування в
судовому засіданні, – повідомив останні дані керівник слідчого управління. А ще
додав:
– Ви
зрозумійте: так само, як скаржаться на нас родичі загиблої особи, так само – й
родичі підозрюваного (тільки починаємо щось робити, вони кажуть: «Ви його
хочете не засудити, ви його хочете вмертвити»). Тобто ми опинилися між двома
вогнями й мусимо стежити, аби все було в правових рамках.
Отож,
міліція опинилася в заручниках закону. А закон у руках умілого адвоката радше
захищає злочинця, аніж його жертву. Парадокс.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.
