Місток між Заходом і Сходом

Про
дієвість і чесність роботи фонду «Волинь-2014» знають у Франції, Німеччині,
Польщі, тому охоче долучаються до співпраці.

Як відомо, Благодійний фонд
«Волинь-2014» починав діяти з патріотичного бажання реально допомагати волинським
бійцям та їхнім родинам. І цю допомогу не давати посередникам, а напряму доставляти
захисникам нашої Вітчизни, не залежно від того, чи це 51-ша бригада, чи вже
14-та, чи полк «Азов», чи добровольчий батальйон «Айдар», а чи якийсь інший
військовий підрозділ, у складі якого за зброєю в руках наші земляки виконують
найвідповідальніші і найскладніші бойові завдання…

Щоб
реалізувати цю благородну місію, Фонд об’єднав самодостатніх і – головне –
небайдужих людей нашого краю. З часом до когорти фундаторів стало долучатися
все більше та більше бізнесменів, крупних аграріїв, юристів. Розширилися й географія
тих, хто волів допомагати. І нині, коли розмір уже наданої армії допомоги
сягнув 17 мільйонів (!) гривень, робота «Волині-2014» вийшла на міжнародний
рівень.

Як
розповідає виконавчий директор фонду Володимир Кривович, вдалося налагодити
прямі контакти з українською діаспорою в Польщі, Німеччині. А нещодавно 10 т
гуманітарної допомоги прибуло із Франції.

– Нинішній
вантаж був сформований із врахуванням потреб наших бійців: тих, які на
передовій, і тих, які вже лікуються. Аби придбати все необхідне, українці
провели благодійний концерт і на отримані кошти закупили медичне устаткування,
препарати, речі першої необхідності, – показує і розказує Володимир Сергійович.
– Окрім того, прихожани греко-католицької церкви Святого Володимира з
німецького Ганновера і братство українців Саксонії теж зібрали гроші і передали
багато потрібних речей, ліків та обладнання. А ще з Німеччини від юних
представників української діаспори отримано листи та малюнки зі щирими
побажаннями нашому військові перемогти всіх ворогів. І в налагодженні контактів
із нашими новими партнерами слід особливі слова вдячності висловити на адресу
волинського волонтера Олександра Лазуки, який навів дієві мости дружби між
Заходом і Сходом.

Позаяк
розширюється коло благодійників, то й допомога фонду виходить на ширші горизонти.
Зокрема про волинських благодійників не з чужих слів знають у м. Щастя Луганської
обл., де «Волинь-2014» відремонтувала декілька карет «швидкої допомоги» і зараз
працює над забезпеченням автомобілів необхідним обладнанням та препаратами.

– В
січні наші представники їздили у Волноваху Донецької області, куди доставили «УАЗ»
для волинян, які воюють у складі 72-ї окремої механізованої бригади. Тоді ж
роздали подарунки вихованцям тамтешнього дитсадка. А ще познайомилися з
місцевою владою. Відвідали тамтешні лікувальні заклади. Обговорили непросту
ситуацію жителів Волновахи, багато з яких – вимушені переселенці. Таке знайомство
переросло у дружбу. І під час найближчого нашого візиту на Схід (думаємо, це
буде 25 лютого) плануємо не лише організувати гуманітарний конвой для жителів
Донеччини, а й підписати угоду про співпрацю Луцька та Волновахи і підписами
скріпити партнерські стосунки обох міст, – зауважив Володимир Кривович.

Хоча
кількість фундаторів постійно зростає, але «Волинь-2014» не перестає  запрошувати небайдужих і авторитетних волинян
до хорошої справи. Тим паче, потреба в благодійності не зникатиме ніколи.

– От
повернулася з АТО рота «Світязь» – ми вже забезпечили сучасними німецькими аптечками
тих, які знову вирушать на Схід, – наводить приклад Володимир Сергійович. – Із
семи одиниць транспорту роти з боїв у Вуглегірську повернулося лише два
автомобілі, тому зараз посилено працюємо над пошуком нової техніки для
«Світязю». Не залишимо без уваги й інші військові підрозділи, які готуються
виступити на захист східних рубежів. А що надана благодійниками допомога піде
дійсно за призначенням, військовослужбовці та їхні помічники не сумніваються.

Тим
паче, що зараз особливо тісними стають зв’язки між Луцьком та Волновахою, де
проживає чимало патріотично налаштованих до Української держави громадян і які
повинні відчувати особливе ставлення Західної України до їхнього прифронтового
краю.

Оксана
БУБЕНЩИКОВА.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *