Чому
понад 100 років тому мобілізація в українську армію проходила успішно, а зараз
кількість ухилянтів зростає в геометричній прогресії?
Сергій
Єсюнін на порталі «Є» ще в березні 2022 року звернувся до маловідомих сторінок
історії. Його дослідження вражаюче і повчальне. Ось ключові тези:
«Наказ
про мобілізацію Головний отаман Армії УНР Симон Петлюра підписав 9 червня 1919
року, оскільки навесні, після ускладнення ситуації на більшовицькому фронті,
армія УНР вимушена була відступити з Поділля та Волині. Але, вже у перших
числах червня вдалося провести потужний контрнаступ і звільнити від більшовиків
значні терени: 3 червня 1919 року дивізія Удовиченка визволила
Кам’янець-Подільський (що незабаром став тимчасовою столицею УНР), 6 червня
Запорізька група здобула Проскурів (нині – Хмельницький), ну а далі більшовиків
було відкинуте майже до Києва».
Проте,
така перемога далася великою кров’ю. Війська гостро потребували людських
поповнень. Й вони відразу знайшли їх у добровольцях…
«До
війська йде велика кількість охотників – інтелігентів та селян», – писав
військовий міністр Григорій Сиротенко начальнику Генштабу УНР 6 червня з
визволеного Кам’янця-Подільського.
«Бойовий
склад частин з кожним днем побільшується, дякуючи вступу добровольців, настрій
військ відмінний», – доповідав полковник Олександр Удовиченко, дивізія якого
упродовж кількох червневих днів за рахунок добровольців з Поділля збільшилася
до 900 багнетів.
«Але
загроза нового наступу із сходу залишалась надзвичайно високою. Тому, не
вагаючись, уряд вирішив оголосити першу мобілізацію на підконтрольних теренах
УНР. 9 червня 1919 року Головний отаман Симон Петлюра підписав наказ №77 про
здійснення мобілізації. Призову підлягали уродженці 1889-1898 років (тобто –
чоловіки від 20 до 30 років) – до рядового складу, а також підстаршини до 35
років, старшини – до 40. Безпосереднє здійснення мобілізації покладалося на
військові з’єднання: 1-й Північній дивізії виділялися для цього Крем’янецький і
Острозький повіти; групі Січових стрільців – Ізяславський та
Старокостянтинівський повіти; Запорізькій групі – Проскурівський та
Летичівський повіти; групі «Запорізька Січ» та дивізії Удовиченка –
Кам`янецький і Новоушицький повіти. При кожній пішій дивізії мав бути утворений
запасний кіш. Також планувалося з часом, при відповідній кількості
мобілізованих, створити армійські кінний та технічний коші.
Перша
хвиля мобілізації пройшла вдало – вже 9 червня у щоденнику армії УНР з`явився
перший запис відносно її проведення:
«В районі Волинської групи і Січових
стрільців – провадиться мобілізація, згідно розпорядження командуючого
з’єднаними групами отамана Тютюнника. Призиваються від 20 до 30 років.
Мобілізація іде гарно… В тих районах, де більшовики довше панували, селяни
йдуть з охотою їх виганяти…», – зазначає Сергій Єсюнін.
А
тепер спробуймо знайти відповідь на ключове питання: чому навесні 2022 року
добровольців захищати Україну зі зброєю в руках було дуже багато, минулого року
вони майже зникли, а наразі мобілізація проходить складно через небажання
більшості військовозобов’язаних виконувати свій Конституційний обов’язок?
Що
пішло не так?
Сергій
ШРАМЧУК.
На
фот о з архіву: червень 1919 року, Головний отаман Армії УНР Симон Петлюра
приймає присягу добровольців-січовиків.