Селян обурюють низькі закупівельні ціни та мільйонні борги. Який же вихід?
Скільки
б не мінялася влада на Волині, молочна проблема лишається стабільно гострою. І
ні перекривання доріг, ні мітинги під стінами й у стінах будинку Волиньради не
змогли покласти край селянським випробуванням.
У
результаті худоба пускається під ніж. А хто все ж лишає корів, борсається в
молочному бізнесі, як та жабка із притчі. Комусь вдається ціною неймовірних зусиль збити рятівну
грудочку масла. Та більшість, попри бажання й намагання, таки опиняється на дні
молочних рік.
Серед
щасливчиків зазвичай – дрібні господарники із сусідніх із Луцьком районів. Тож
хто власним авто, а й хто й рейсовим автобусом везуть молоко-сметану-сир до
обласного центру. Тим паче, до центрального та привокзального ринків активно
додалися фермерські, що повідкривалися в багатьох мікрорайонах. Саме такі ось
«сільські базарчики» стали рятівною соломинкою і для селян – можливістю вигідно
продати, і городянам – недорого купити.
А
от ті власники корів, яким із близькістю до міст не пощастило, досі продовжують
тяжко працювати, фактично за копійки віддавати молоко і потім ці копійки ще й
випрошувати в заготівельника.
Невже
ж ніхто не може захистити трударя? Чому немає кари недобросовісному бізнесу? І
який, зрештою, вихід?
На
ці та багато інших запитань шукали відповіді учасники нещодавньої зустрічі в облдержадміністрації.
Одну сторону діалогу зайняли волинські аграрії, іншу – представники молокопереробних
підприємств. І ось що з того вийшло.
Гостя
із Тернопільської області Галина Саросенко долучилася до розмови як заступник
директора ТзОВ «Кременецьке молоко». На прохання виступити вона відзначила:
– Поки
що ми не багато заготовляємо молока у вашій області. Але продукція волинських
тваринників є однією з кращих. Ми цінуємо ваш товар, дорожимо співпрацею і
дбаємо за достойну ціну та вчасний розрахунок.
Проте
на найбільш актуальне зараз питання – ймовірну вартість на продукцію
тваринництва нинішньої весни – Галина Михайлівна чіткої відповіді все ж не
дала:
– Зараз
я не беруся сказати, скільки вартуватиме молоко у березні-квітні. Зазначу лише,
що ціна буде договірною.
І
ті з волинських аграрників, які вже мають досвід співпраці із цим ТзОВ,
поставилися з розумінням до такої позиції.
А
от коли слово отримав заступник генерального директора ПАТ «Ковельмолоко»
Володимир Качина, поміж сільгоспвиробниками пройшов гул невдоволення. Людей
обурювала не стільки закупівельна ціна (хоча й вона цьогоріч упала і становить:
від населення – 2,50 грн за л, від господарств – 4,00-4,50 відповідно), скільки
колосальні борги за вже прийняту продукцію.
На
запитання «Чи багато ви людям грошей не віддали?!» , «Коли повернете обіцяне?» тощо
Володимир Васильович повідомив:
– Сума
боргу перед населенням становить 265 тисяч гривень. Вона виникла у зв’язку із
втратою ринків збуту продукції «Ковельмолоко». Але ми шукаємо додаткові
ресурси, аби повернути гроші. Думаю, до кінця лютого розрахунок буде завершено.
Втім
така відповідь не задовольнила господарників. Почувши, що підприємство (вже і
так боргуючи перед населенням) продовжує закупляти по більш як 20 тонн молока щодня,
селяни запропонували:
– Не
маєте грошей – відмовтеся від закупівлі! Прив’яжіть ціну молока до курсу
долара! Своїми діями ви будоражите людей. Не вистачало, аби село знову вийшло
дороги перекривати!
Та
це більше нагадувало «крик вопіющого у пустелі». Тому керівник СГПП «Дружба»
Валентина Здрилюк не втрималася, аби не взяти слово:
– Чомусь
одні підприємства можуть чесно та порядно працювати із сільгоспвиробниками. А позиція
«Ковельмолока» завжди однакова. Мене взагалі дивує, як може виникати питання
боргів, коли молокопродукція – товар, який розкупляється буквально з рук? Пора вже «Ковельмолоку» міняти пластинку.
Так
само, до речі, як і львівській «Галичині»,
котра взагалі заборгувала волинянам
півтора мільйона!
– Така
ситуація з розрахунками, помножена на скасування дотацій на молоко штовхає
тваринницьку галузь до вимирання, – були одностайними у висновках учасники
зустрічі. – Тому без відповідних рішень у Верховній Раді нам не обійтися.
Але
якщо відверто, то й самі селяни не без гріха. Як зізнаються закупівельники, в
молоці від населення під час перевірки не раз доводилося виявляти вміст води,
крохмалю, солі. До участі в різноманітних програмах підтримки селяни теж не спішили
долучатися. І навіть створення молочарського кооперативу (члени котрого мали
отримувати державну допомогу у вигляді холодильної установки) нерідко
закінчувалося сваркою між самими ж селянами.
Але
директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій
Горбенко трохи додав оптимізму в розмову. Зокрема повідомив: обласна програма
підтримки молочних родин діятиме і нинішнього року. Тобто господарі, які
утримують по три й більше корови, можуть і надалі претендувати на дотацію
розміром по 200 грн.
– А
щоб допомогти з реалізацією продукції, ми взялися за пошуки молокопереробних
підприємств, – зауважив Юрій Мефодійович. – Наразі тривають перемовини із
заводом сусідньої Рівненщини. Є пропозиція провести експеримент. Він полягатиме
у диференційованому підході до розрахунків за прийняте в населення молоко:
тобто що кращу якість покаже миттєвий лабораторний аналіз, то більше грошей
отримає господар.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.