Монстр утаємниченості

Прокурори змінюються,
режимність залишається?

Через «обмеженість місць»
у залі, де зазвичай проводять засідання колегії прокуратури області,
прес-служба цього відомства запросила на процедуру представлення
новопризначеного керівника обмежене коло журналістів із обраних невідь за яким
принципом ЗМІ. Тому 4 квітня 2014 р. о 14.00 лише незначна кількість колег змогла
стати учасниками представлення новопризначеного прокурора Волинської області,
яким, за інформацією багатьох мас-медіа, мав стати колишній працівник
Ковельської міжрайонної прокуратури Анатолій Коцура.

Декілька останніх років
Анатолій Коцура не працював у системі, яка досі не може реформуватися до
європейських стандартів: на вимогу ЄС Верховна Рада України ще 8 листопада 2013
р. у першому читанні ухвалила проект Закону України «Про прокуратуру» (він
обмежує фактично необмежені повноваження цього відомства), проте до другого
читання ні «диктаторська» більшість, ні більшість «революційна» так і не дійшли.

Але «смутні часи»
закінчилися. Тож 4 квітня очікувалося, що представить Анатолія Коцуру особовому
складу волинських прокурорів особисто в. о. Генерального прокурора України Олег
Махніцький. Утім не виключалося, що цю місію міг би виконати і хтось із його
заступників. Наприклад, екс-прокурор Волині Олексій Баганець, який під час
свого перебування в нашій області привів діяльність цього правоохоронного
органу до найвищих стандартів законності та відповідальності у повсякденній
роботі, а в стосунках із медіа був максимально відкритим та конструктивним. Врешті-решт,
не дарма ж генерал-губернатор Волині Анатолій Француз двічі звертався до
тодішнього Президента Леоніда Кучми з вимогою поміняти Олексія Васильовича на
більш прогнозованого…

Практику логічної співпраці з
кваліфікованими та незаангажованими медіа продовжив і Микола Франтовський (нині
– прокурор Донецької області). Не демонстрував закритості та вибірковості також
Андрій Гіль, який останнім часом як заступник прокурора Волині тимчасово
виконував обов’язки керівника цієї інстанції.

Єдиним, хто уникав прямого
діалогу з більшістю журналістів, виявився недавній прокурор Волині Андрій
Парака, під час діяльності якого навіть засідання колегії відбувалися або з
обмеженим доступом журналістів, або взагалі – без їхньої присутності.

Тому сценарій представлення
Анатолія Коцури наштовхував на тривожні роздуми: якщо механізми відкритості та
демократичності досі не стали нормою життя окремих працівників прокуратури
Волині, значить, прокурори змінюються, а вибірковість – залишається?

Тому, отримавши усну відмову
представників прес-служби прокуратури області взяти участь у представленні
нового керівника установи, ми вирішили піти шляхами народу та висвітлити цю
подію очима звичайного перехожого, котрий спостерігає за цим дійством із вул.
Винниченка, рух по якій, слава Богу, ніхто обмежувати не додумався…

Роман УСТИМЧУК.

На фото з архіву та автора:
міністр пропаганди третього рейху Іоахім Геббельс був майстром дозування
інформації та пропагандистських маніпуляцій; екс-прокурор Андрій Парака рідко
демонстрував відкритість у взаєминах із місцевими ЗМІ, бо навіть колегії
проводив без участі журналістів; 19 лютого 2014 р. міліцейські спецпризначенці
ретельно охороняли не лише УМВСУ, але й внутрішнє подвір’я прокуратури області.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *