Луцький національний технічний університет планує реконструювати приміщення колишнього Будинку офіцерів, що в центрі м. Луцька, й облаштувати у ньому «Музей науки». Підряд на 127,9 млн грн дістався фірмі «Вельт Капітал» зі Львівщини, яка останніми роками отримує чималі державні замовлення, зокрема, і на Волині. Що не так у цьому проєкті?
Інформація про тендер розміщена, як того і вимагає чинне законодавство, в системі публічних закупівель «Prozorro».
Журналіст Олег Криштоф для Центру журналістських розслідувань «Сила правди» провів додаткове дослідження і з’ясував:
«Луцький національний технічний університет оголосив тендер на реконструкцію Будинку офіцерів, що на вул. Винниченка, 8, 29 листопада 2024 року. Будівля особлива тим, що є історичною пам’яткою. Її мають пристосувати під інтерактивний простір освіти і науки із назвою «Музей науки». Очікувана вартість закупівлі становила 128,3 млн грн.
Ще на етапі прийому пропозицій на сторінці тендеру у «Prozorro» з’явилися запитання користувачів системи про виправданість такої дорогої закупівлі у час війни».
Представники ЛНТУ серед іншого аргументували, що цей проєкт реалізують спільно з «Малою академією наук України», а його головною перевагою є підготовка школярів до реального життя: він, мовляв, допоможе сформувати у дітей гнучке критичне, практично орієнтоване мислення та забезпечить країну талановитими фахівцями різних галузей. Крім того, у виші пояснили, що залучать гроші грантодавців, а також що таку велику суму в реконструкцію вкладатимуть поступово.
Договір сторони підписали 3 січня 2025 року. Згідно з кошторисом, реконструкція передбачає підсилення перекриття будівлі, заміну покрівлі, вогнезахист дерев’яних конструкцій, реставрацію сходів, заміну вікон, реставрацію дверей, прокладання підлоги, оновлення фасадів, облаштування систем опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, електроосвітлення, придбання обладнання та меблів, благоустрій території та інше. Усі роботи виконавець має завершити до кінця 2027-го.
Цікаво, що проєкт споруди, яка в листопаді 1930 р. була споруджена як державний Земельний банк, коли м. Луцьк та Волинь були окуповані Другою Річчю Посполитою, належить відомому польському архітекторові Мар’янові Лялєвічу.
Це дуже легендарна особистість!
Відомо, що в 1895 році він закінчив гімназію в Сувалках . Навчався на архітектурному факультеті Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі , який закінчив з відзнакою в 1901 році. Завдяки отриманій стипендії навчався у Швеції , Норвегії , Німеччині , Австрії та Італії. До 1917 року він читав лекції з історії мистецтва та архітектури в Петербурзьких університетах, а також займався проектуванням будівель у Москві та Петербурзі.
Після повернення на батьківщину в 1918 р. читав лекції в Академії красних мистецтв і Варшавському політехнічному університеті [1] . У 1925–1927 рр. – декан архітектурного факультету, а в 1935–1938 рр. – проректор Варшавського технічного університету. Був активним діячем Товариства охорони пам’яток минулого, а також Президентом Товариства з 1930 року до початку Другої світової війни.
Під час оборони Варшави в 1939 р. Мар’ян Лялєвіч – начальник аварійно-технічної служби. Брав участь у таємному навчанні студентів архітектури, а з 1942 р. був викладачем ГВТУ. У 1943 р. був виселений німцями з будинку на вул. Гурнославська, 41. Проживав за адресою вул. Мурановська 12.
Був розстріляний гітлерівськими окупантами та їхніми російськими найманцями під час Варшавського повстання в серпні 1944 р. разом із приблизно 200 іншими людьми під час страти на вул. Дзіка, 17 [4] . Його символічна могила розташована на Повонзькому кладовищі (секція 244-I-29).
Він був автором словника літературних фразеологізмів чотирма мовами, який був втрачений під час Варшавського повстання.
Можливо, назвати цю споруду «Музеєм науки» на честь її творця Мар’яна Лялєвіча, що допоможе потенційно отримувати кошти на реконструкцію не з українського бюджету під час війни, а від Республіки Польща?
Остап КАЛИНА.
На фото порталу «Сила правди» і з відкритих джерел: споруда колишнього банку в наш час; таким був Мар’ян Лялєвіч; радянський Будинок офіцерів у червні 1941 р. під час гітлерівської окупації м. Луцька.
