Щодо перемовин
Із чортом не можливі компроміси
ніякі, а відтак, переговори.
Вже розуміють це і пан, і містер,
пізнавши суть російської потвори,
яка регенерує хвіст, кінцівки,
не вельми переймаючись їх згубом.
Як зрік Коров’єв, всенька крови цівка
іде у землю… Ні! Питання руба
стоїть тепер без жодних перемовин:
чи ми, чи він — разом нам не ужитись!
Потир кривавих сліз і жовчі повен.
Страшної помсти спис лаштує витязь…
Геть без епітету “звитяжний” мир!
Це чути з моря до Карпатських гір!
Штучна квітка
Незгода чи засудження? Для дурнів
про “самостійність в управлінні” спів…
Куди пливе — м-м… — корабель, чий штурман
дух українця геть занапастив?
Ні, не відчув я каяття у тому,
що для годиться стався цей “розрив”.
Та й не розрив це, бо ім’я содому
московського Онуфрій знов явив
на Службі Божій… Крок вперед? На місці!
Лиш бабця в Голопупівці оцінить
цю “революцію”, що міну містить,
мов штучний мак, який рука дитини
помацати схотіла, на біду…
Ні, я цю квітку краще обійду…
Мушля
Удаю старого ідальго,
що, приклавши мушлю до вуха,
моря шум почув ідеально
майже з неї… От тільки духу
розірвати пута незримі
і в похід напнути вітрила
не стає… На шукання рими
ще хіба вистачає сили…
Але й щире добірне слово,
мови лагідної перлинка
не замінить шелест діброви
і гриба спижеву шапинку…
Я злукавив про духу брак —
онде міна в купі гілляк…
30 травня 2022 року, м. Київ.