Голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко запропонував
одну з центральних вулиць у м. Луцьку назвати на честь багаторічного очільника державної
виконавчої влади Волині, голови облради, Надзвичайного і Повноважного Посла
України Бориса Клімчука. Втім, це – прерогатива Луцької міської ради.
В інтерв’ю інтернет-виданню «Волинь.Правда» 12 серпня ц. р.
голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко сказав:
«Багато хорошого чув про Бориса Клімчука. На жаль, не знав цього
чоловіка особисто, але знаю, що ця людина дуже багато зробила для Волині. Якби
я мав таке право, я б назвав одну з вулиць Луцька в його честь за п’ять хвилин,
а не так, як нібито хоче чи не хоче теперішня влада Луцька».
Він висловив сподівання, що при наступному міському голові це питання вирішиться,
й ім’я Бориса Клімчука матиме одна з центральних вулиць Луцька.
«…Можливо, ще за час мого губернаторства», – додав посадовець.
Слід нагадати, що Борис Клімчук
народився 18 березня 1951 р. у с. Волошки на Ковельщині. Після закінчення Харківського
держуніверситету у 1974-1990 рр. вчителював та був директором шкіл у м. Острог
на Рівненщині і в м. Ковелі, працював інженером на «Ковельськльмаші». З червня
1990 і до травня 1992 р. був заступником голови Ковельського міськвиконкому із
гуманітарних питань.
У червні 1992 р. депутати облради за рекомендацією тодішнього представника
Президента України Володимира Блаженчука обрали Бориса Клімчука головою
облради, на цій посаді Борис Петрович працював до 1994 р., коли відбулися перші
і останні в історії Незалежної України прямі вибори очільника двох гілок
обласної влади. В суперництві з тодішнім головою облдержадміністрації Юрієм
Ленартовичем виграв ці вибори, а в липні 1995 р. тодішній Президент України
Леонід Кучма призначив Бориса Клімчука новим головою облдержадміністрації.
На цій посаді він працював до червня 2002 р., коли той же ж Леонід Кучма
несподівано призначив на цей пост Героя України, генерал-майора міліції з Рівненщини
Анатолія Француза. Борис Клімчук спочтку був у групі радників, а потім був
призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці,
а з квітня 2008 р. ужен новий глава держави Віктор Ющенко доручив Борисові
Петровичу очолити дипломатичну місію нашої держави в столиці Азербайджану – м.
Баку.
10 квітня 2010 р. уже Віктор Янукович призначив Бориса Клімчука вдруге
головою облдержадміністрації. У період Революції Гідності, в лютому 2014 р.,
Борис Клімчук відмовився виконувати злочинні накази Банкової, на одному з
велелюдних мітингів на Київській площі м. Луцька схилив перед волинянами коліна
і запевнив, що унеможливить силовий розгін маніфестантів на теренах Волині. За
кілька днів Президент-утікач Віктор Янукович звільнив Бориса Клімчука з займаної
посади, ненадовго призначивши регіонала Олександра Башкаленка.
Увесь цей час Борис Петрович і аж до самої смерті 2 вересня 2014 р. під час
хірургічної операції в німецькій клініці Шаріте займав активну громадянську
позицію, продовжуючи виконувати повноваження депутата облради. Велелюдна
траурна церемонія прощання з повним кавалером ордена «За заслуги» та багатьох
інших державних відзнак відбулася в облмуздрамтеатрі. Похоронили Бориса
Клімчука на кладовищі в рідному с. Волошки Ковельського р-ну поруч із батьками.
Під час роботи на посаді Луцького міського голови Миколи Романюка, і в
попередній період до Бориса Петровича (який серед усього іншого зазвичай
обирався до облради від одного з луцьких округів), і в наш час ставлення органів
влади обласного центру – гідне. В усякому випадку, всі заходи, які проводяться в
м. Луцьку на честь Бориса Клімчука, в тому числі Міжнародний турнір із
міні-футболу за участі журналістів України, Литви, Білорусі та Польщі,
знаходять усіляку підтримку та сприяння.
Щоправда, громадськість неодноразово висловлювала пропозиції щодо гідного пошанування
пам’яті Бориса Клімчука, і дещо в цьому
плані на Волині зроблено. А от вулиці на чого честь справді немає: ні в м.
Ковелі, ні в м. Луцьку.
Світлана КОМА.
На фото з архіву «Волинської газети»: таким був Борис Клімчук на посаді
українського посла в литовському м. Вільнюсі.