Духовний
нащадок лівійського диктатора Муамара Каддафі – кремлівський небожитель
Владімір Путін – продовжує залякувати Україну та цивілізований світ.
Використовує старі як світ подвійні стандарти: жертву власної агресії
намагається звинуватити в… агресивності!
Невдовзі – 22 червня – 80-річчя початку другого
етапу Другої світової війни. У вересні 1939 р. тоталітарні режими Адольфа
Гітлера та Йосіфа Сталіна спільною агресією проти Польщі розпочали першу серію
кривавого побоїща, а в 1941 р. уже внаслідок зіткнення одного з другим
продовжили трагедію планетарного масштабу. Втім, 2 вересня 1945 р.
Антигітлерівська коаліція прийняла акт про капітуляцію Японії, і Друга світова
війна офіційно завершилася. Хоча – і досі триває.
Бо Японія так і не підписала мирного договору ні з
СССР, ні з його правонаступницею РФ. Чому? Бо вважає, що Москва незаконно
окупувала кілька островів Південного Сахаліну.
Власне, ці територіальні проблеми Японією і Росією
не обмежуються. Наприклад, у 1945 р. логічно, а зараз – сумнівно, до складу
РСФСР включили споконвічні німецькі території Східної Прусії з центром у
Кьоніґсберзі (Калінінграді). ФРН, звичайно, не вимагає від Кремля повернути
справді свої споконвічні землі, а це – також один зі стимулів для Владіміра
Путіна проводити агресію в суверенних країнах екс-СССР.
Силою зброї, грубо порушуючи міжнародне право,
Москва окупувала Придністров’я (Молдова), Абхазію і Південну Осетію (Грузія).
У 2014 р. – український Крим і частину територій Донецької та Луганської обл.
Тобто, поводиться на міжнародній арені як окупант.
І ось Владімір Путін заявляє, що у випадку, коли
Україна спробує вступити в НАТО, то це стане загрозою для безпеки… Росії!
Мовляв, у такому разі ракети з ядерною зброєю (яких у нас немає, бо по дурості
віддали тій же ж Росії в обмін на гарантії безпеки!) на 7-10 хв. долетять із
Харкова чи Дніпра до центральної частини РФ раніше, ніж у нинішній ситуації.
«Дід із бункера» і тут лукавить, бо ж відомо, що
Москва перебуває під щільною захисною парасолькою Військ протиракетної оборони,
і долетіти в лігво диктатора мало що зможе. Але наразі ми не сперечаємося з
фахівцями про швидкість польоту ракет, а про те, що троянський кінь із Кремля
подібними заявами намагається звинуватити жертву власної агресії в
агресивності! З якого дива Україна повинна зважати на чергову кремлівську
маячню, якщо Москва й не збирається виводити свої війська з Донбасу та Криму? В
Конституції нашої держави чітко записано: «Суверенітет України поширюється на
всю її територію. Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною». І для
захисту чи відновлення кордонів України з нашого боку та за сприяння союзників можливе
застосування різних методів.
«Це для нас червона лінія чи ні?», – запитує
Владімір Путін невідь у кого щодо міфічних ракет, які НАТО чи Україна ніби
можуть колись скерувати у бік Москви.
А окупація
чужих територій самим Кремлем – це лінія якого кольору?
Правду кажуть: «На злодієві шапка горить». А сумна
доля лівійського диктатора Муамара Каддафі свідчить, що може спалахнути не
тільки вона…
Володимир
ДАНИЛЮК.
На фото «Рідао Свобода»: бойові стрільби оборонних зенітно-ракетних
комплексів С-300 ЗСУ (без ядерної зброї) на полігоні «Ягорлик».