Експедиція науковців-дослідників Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національного університету водного господарства та природокористування виявила червонокнижну рослину – кальдезію білозоролисту.
Про це повідомляє Волинська газета, посилаючись на Волинський національний університет.
Поблизу села Кримне, що в Ковельському районі, серед масивів волинських лісів причаїлося озеро Солинка. Тиха тутешня природа ховає у собі не лише рідкісну красу, а ще й наукову цінність.
Вчені дослідили екологічний стан водойми, ознайомилися з рідкісними видами флори, які можуть свідчити про унікальний стан цього куточка Полісся.
Відкриття під час дослідження
Поїздці передувало несподіване відкриття Оксани Цьось. Науковиця розповідає: ці місця для неї добре знайомі, але природа уміє готувати сюрпризи. Так, під час відбору проб води озера Солинка пані Оксана помітила листочки-«сердечка» на воді.
«Близько року тому я розпочала дослідження озера Солинка. Восени, взимку та навесні відбирала проби води. Влітку, окрім того, ще вирішила дослідити видовий склад флори. Як людина романтична, я одразу звернула увагу на свою знахідку – нею виявилися листочки серцеподібної форми, яких я раніше ніколи не бачила», – посміхаючись, пригадує Оксана Олександрівна.
Що відомо про кальдезію білозоролисту
Виявилося, що це може бути кальдезія білозоролиста (Caldesia parnassifolia) – рідкісний вид, занесений до Червоної Книги України. До двохтисячних років він вважався узагалі зниклим в Україні. За відомостями Червоної книги України рослину виявили науковці Академії наук України на болотистих ділянках р. Кормин та периферійній частині Чортового болота у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» у 2006 році. На теперішній час рослина охороняється у заказнику загальнодержавного значення «Кормин» та загальнозоологічному заказнику місцевого значення «Чортове болото». На території місцезростання кальдезії білозоролистої заборонено будь-яке порушення гідрологічного режиму.
Також кальдезія білозоролиста (Caldesia parnassifolia) входить у Додоток І Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні) і Додаток ІІ Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природної фауни і флори» (Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).
Результати експедиції
Щоб підтвердити гіпотезу, вчені й вирушили до озера. Вони дослідили: кальдезія зростає тут не поодиноко, а по всьому периметру озера Солинка. Це рідкісний випадок, адже вид відомий своєю вибагливістю та схильністю до зникнення. Її наявність – це свідчення чистоти води, яка не потерпає від забруднення. Саме такі водойми підлягають особливій гідрологічній охороні, що відкриває перспективу подання озера Солинка на заповідання.
«Кальдезія – диз’юнктивний вид, тобто зазвичай вона росте невеличними ізольованими ділянками. А тут – фактично все озеро по периметру нею оточене, це дуже велика популяція і несподіванка для мене самої», – розповіла Оксана Цьось.
Під час обстеження озера дослідники натрапили й на дві хатки бобрів – знак того, що озеро живе власним природним ритмом, практично не зачепленим рукою людини.
Пейзажі озера вражають не менше, ніж наукові відкриття. Його береги обрамлені лісами, а на водній гладі розкинулося латаття біле та сніжно-біле, глечики жовті, жабурник і стрілолист, комахоїдна рослина пухирник звичайний, формуючи угрупування, занесені до Зеленої книги України.
Наш кор.
Фото ВНУ.