Майже вісім десятків літ навчає волинян Луцький педагогічний коледж. Сьогодні, споглядаючи на його просторі приміщення, важко уявити, що славна історія закладу почалася з невеликої педагогічної школи, а в повоєнний 1945-й тут було всього восьмеро випускників.
Як удалося Луцькому педагогічному не просто втриматися у вирі конкуренції, а й стати кращим серед коледжів України? У 76-й день народження закладу ділиться секретами успіху директор, кандидат педагогічних наук, заслужений діяч освіти України Петро БОЙЧУК.
Кажуть, стабільність – запорука результату. Скільки керівників змінив освітній заклад за період свого існування?
– П’ятьох. Я – шостий. Найдовше очолював заклад Сергій Микитович Стецюк (19 літ), на рік менше – Анатолій Іванович Гуловський і третій за тривалістю керівної роботи я, – дев’ять років.
Чи тяжким був той період, коли ви стали «біля штурвалу»?
– Це був 2007-й. На той час ми (кажу «ми», бо до того я багато років працював у педучилищі) вже були акредитовані як коледж. Але від того відчував іще більшу відповідальність вирішити дві основні проблеми: кадровий потенціал і матеріальна база навчального закладу.
Споглядаючи на всі успіхи, що їх останніми роками демонструє педколедж, навіть дивно таке чути…
– Так, ми змінилися до невпізнанності. Нині в нас трудиться більше 30 кандидатів і без двох хвилин докторів наук. Іще 34 викладачі віком від 23 до 33 років зараз, працюючи в нас, навчаються в аспірантурі. Тобто, за якихось пару літ матимемо надзвичайно потужний кадровий потенціал. І це я ще не називаю відмінників освіти, не рахую заслужених учителів і діячів культури. А стільки заслужених працівників освіти, як в ЛПК, не трудиться в жодному навчальному закладі Волині, навіть якщо брати університети!
Це справді потужно! Але водночас накладає на керівника додаткову відповідальність забезпечити гідні умови, в чому переконується кожен, хто переступає поріг Луцького педагогічного.
– Звичайно. Якщо дев’ять років тому студенти навчалися всього в одному комп’ютерному класі, то нині для роботи вихованців і педагогів – вісім комп’ютерних комплексів, зокрема – в гуртожитку. У всіх корпусах є Інтернет. Працює електронна бібліотека.
А яку площу охоплює ваш освітній заклад?
– 14 тисяч метрів квадратних, із яких 11 тисяч – площа власне корпусів.
Ого! А десь іще є в Україні такого розміру коледжі? Це ж тих 11 тисяч і ремонтувати треба, і опалювати.
– В місяць на забезпечення тепла витрачаємо 180-220 тисяч гривень. Але – уявіть собі – навіть таких площ нам мало. Бо й за кількістю студентів Луцький педагогічний теж найбільший в Україні. Ми серед небагатьох готуємо щороку по 300 заочників і поряд із 16-літніми навчаємо тих, кому навіть за 50-т. Ми – наголошу на тому – єдині цьогоріч в Україні серед педколеджів пройшли акредитацію за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
Це величезна гордість для Волині й водночас колосальна робота для вас. Як вдається з нею упоратися?
– Секрет один – згуртована, навіть сказав би, командна робота всього нашого колективу. Усіх 245 педагогів об’єднала спільна мета: розвивати навчальний заклад. А яким чином його розвивати? Відкривати нові спеціальності і проводити навчання за вищими освітньо-кваліфікаційними рівнями…
Легко було підібрати таку команду однодумців?
– Насправді більшість із них – це кращі випускники нашого закладу, які по завершенні магістратури пішли до нас працювати, паралельно продовжуючи заочно навчатися в аспірантурі.
Окрім любові до рідного навчального закладу, що іще спонукає ваших викладачів до направду самовідданої роботи? Можливо, якісь премії, надбавки виплачуєте?
– Попри велике бажання, наша фінансова спроможність не дозволяє щедро винагороджувати колектив за його роботу. Але вдається стабільно виплачувати зарплату. На відміну від багатьох освітніх закладів, наші педагоги отримують індексацію, абсолютно всі законом визначені надбавки, так звану «матеріалку». У грудні, сподіваюся, знайдемо ресурс, аби виплатити «13-ту» зарплату.
Кажуть, забезпечений педагог – успішний учень. Ваші студенти які результати демонструють?
– Наведу простий приклад: у червні був випускний – під час вручення кожен третій студент отримав диплом із відзнакою. Причому це для нас стандартний показник.
А скільки загалом студентів сьогодні навчаються в Луцькому педагогічному?
– Одна тисяча вісімсот. Близько половини з них вийдуть молодшими спеціалістами. Ще стільки ж – бакалаврами. А на заочному відділенні (де, як я казав, маємо 300 студентів) відбувається перекваліфікація і ми даємо другу (дошкільну) освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».
Найкращим критерієм успішності навчального закладу є працевлаштування його випускників. У Луцькому педагогічному з цим як?
– Незважаючи на скрутний час, працевлаштованих із початкового навчання у нас 82 відсотки, з фізичної культури – 100 відсотків, з дошкілля – сто відсотків, з культури – сто відсотків. Тобто, хто йде до нас навчатися з думкою стати вчителем – обов’язково ним буде. І не просто вчителем, а сучасним, дисциплінованим, відповідальним.
Ви не перестаєте дивувати. Тому вкотре запитаю: а в чому тут секрет?
– Бо ми кардинально змінили підходи до підготовки майбутнього вчителя. Сьогоднішній педагог повинен, ідучи до школи, бездоганно володіти рідною та іноземною мовами, досконало знати інформатику й уміти використовувати інноваційні технології. Ми такого вчителя готуємо і школи такого вчителя чекають.
Є традиція: на порозі нового року ділиться планами на наступних 12 місяців. Чого у 2016-му чекати колективу Луцького педагогічного коледжу (не враховуючи, що директор зобов’язався вивчити англійську)?
– Я справді поставив собі таке завдання. Бо хоча у школі й у виші досить непогано опанував німецьку, цією ж мовою захищав кандидатську, але в нинішній час людині прогресивній необхідно володіти ще й англійською. Тому 2016-го, який в Україні оголошено Роком англійської мови, візьмуся опановувати ще одну іноземну. Вже придбав собі «самовчителя» на комп’ютер. Підключу доньку, яка очолює кафедру іноземної в Луцькому національному технічному університеті. Підшукаю кваліфікованого викладача. І через рік, як прийдете на інтерв’ю, будемо спілкуватися англійською.
Це якщо про директора.
А щодо коледжу, то плани незмінні: давати студентам якнайкращі знання, поповнювати колектив кандидатами наук і робити все, аби й надалі лишатися найавторитетнішим коледжем в Україні.
Успіхів вам! І хай усі плани, навіть найамбітніші, вдається втілювати Луцькому педагогічному коледжу.
Спілкувалася Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.