Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вказують на зростання наступальних темпів росіян в Україні, проте, на думку експертів, ці темпи залишаються повільними і є відповідними позиційній війні. З останніх сил оскаженілі путінські головорізи намагаються просунутися, коли ще осіння земля зовсім не перетворилася на багнюку, до настання морозів. І мруть, як мухи…
«Темпи російського просування в Україні за останні тижні зросли, але залишаються повільними і відповідають швидше позиційній війні, ніж швидким механізованим маневрам, що підкреслює, наскільки загалом застійним було російське просування після понад двох з половиною років війни», – вказують аналітики.
Нещодавні західні повідомлення, які пов’язують темпи російського просування у вересні 2024 року з російським просуванням на початку війни, вкрай оманливі.
За оцінками ISW, у березні 2022 року російські війська просувалися зі середньою швидкістю 1265 квадратних кілометрів на день – майже в 90 разів більше, ніж приблизно 14 квадратних кілометрів, які, за підрахунками експертів, російські війська просувалися за день у вересні 2024 року.
Інститут вивчення війни вказує:
«Швидке просування російських військ вглиб української території, включно з тимчасовим захопленням значної частини Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей, було характерним для першого місяця повномасштабного російського вторгнення, тоді як останнім часом російські наступальні дії характеризуються невеликими, локальними, тактичними успіхами».
Експерти додають, що останнім часом російські війська досягають успіхів на сході України, але порівняння цих успіхів з початковим глибоким проникненням російських військ в Україну на початку війни вводить в оману щодо цих останніх досягнень:
«Наприклад, станом на 1 жовтня 2024 року російські війська загарбали місто Вугледар і продовжують просуватися на північ і північний захід від Вугледара, а також досягли значних тактичних успіхів у Селидовому (на південний схід від Покровська) та поблизу нього протягом останнього тижня. Ці відповідні успіхи є тактично важливими, але не відображають загального збільшення темпів просування російських військ по всій лінії фронту, значна частина якої залишається відносно нерухомою, а також не перевищують на два порядки темпів просування російських військ на першому етапі війни».
На думку фахівців, нинішні темпи просування російських військ швидше узгоджуються з нещодавньою оцінкою ISW, що російське командування, ймовірно, наказало своїм військам значно збільшити темпи механізованих атак на всій території бойових дій до повного настання болотистості.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з відкритих джерел: російський окупант за мить перед його ліквідацією дроном воїнів 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади; карта лінії фронту від Інституту вивчення війни.
