Якщо Луцьк законсервується у нинішніх
територіальних межах, ситуація може стати проблемною. Місто просто не матиме
вільних територій не те що для побудови нових підприємств, а й житлових
будинків. Тим часом довколишні села, вартість землі котрих є небачено високою
завдяки наближеності до обласного центру, поволі ставатимуть конкурентами і
перетягуватимуть інвестиції до себе (у принципі, це вже давно відбувається).
Чим це загрожує Луцьку – питання риторичне.
Секретар
Луцької міської ради Сергій Григоренко під час засідання інтерактивного
прес-клубу Волинської обласної ради на тему: «Самодостатні громади: реальні
зміни чи ілюзія реформ?» відверто заявив, що ситуація потребує негайного
втручання. І втрутився.
Згодом,
під час оперативної наради він повідомив:
–
Луцьк межує з десятьма сільськими радами. Нині ми ведемо перемовини щодо
об’єднання громад. Завтра (мається на увазі, сьогодні, 15 липня, – авт.) ми з першим заступником міського голови Тарасом Яковлевим, за
погодженням із Миколою Романюком, візьмемо участь у роботі сесії Жидичинської
сільської ради (Ківерцівський район, – авт.). Намагатимемося переконати їх щодо об’єднання з Луцьком. Якщо
вдасться досягнути домовленостей, то наше місто отримає можливість розвитку,
адже в нинішніх межах у Луцьку нема де будувати нові заводи, підприємства,
гіпермаркети тощо.
Сергій
Григоренко тоді навів приклад Чернівців, де нещодавно побував, яке майже при
однаковій кількості населення має площу, більшу у чотири рази. За його словами,
нині там ведуть мову про приєднання до міста ще кількох сіл.
Секретар
міської ради звернув увагу, що частина керівників громад сільських рад, які
межують із Луцьком, виступають проти об’єднання з містом. Але ж мешканці цих
сіл працюють тут, їхні діти відвідують наші дитячі садочки та школи!
Тож
сьогоднішня чергова сесія Жидичинської сільської ради відбулася з участю
першого заступника Луцького міського голови Тараса Яковлєва (на період відпустки,
де зараз перебуває очільник міста Микола Романюк, Тарас Володимирович виконує
його обов’язки, – авт.), секретаря
Луцької міської ради Сергія Григоренка та директора Офісу реформ у Волинській
області Анатолія Пархом’юка. Питання підняли доволі серйозно, людей запевняли,
що шкоди від такого об’єднання їм точно не буде, мало того – виграють чимало.
Бо ж місто Луцьк однозначно краще подбає про комунікації та інфраструктуру, ніж
сільська рада.
У
результаті конструктивної розмови домовилися, що у Жидичині обговорять таку
пропозицію під час зборів селян.
Правда,
відкритим лишається питання, чому про це не подумали досі, адже Закон про
добровільне об’єднання громад вступив у силу ще в лютому. З травня його стали
активно втілювати в життя на рівні всієї України. А луцькій владі тільки тепер
відкрилися очі на реальну загрозу перетворення міста у райцентр?
Світлана ДУМСЬКА.