19 березня – день народження лауреата Шевченківської премії
в галузі літератури, представниці славної когорти українських дисидентів Ліни
Костенко. Один із найвагоміших їїх творів – поема «Берестечко».
Вона була написана ще 50 років тому, але Ліна Костенко
постійно вносить у неї поправки. Наразі про козацьку битву з польськими
ворогами під волинським м. Берестечком в поемі говориться так:
«Народе вільний, аж
тепер ти — віл.
Моя поразка зветься Берестечком.
На Київ наступає Радзивілл.
Я вже не я. Мене вже улелекали.
Уже рука не вдержить булави.
Куди умерти?! З пекла та й до пекла?
Гармат нема. Пропали корогви.
Дев’ятосил, знемігся я потрошку.
Ірже мій кінь у дикій лободі.
Немає війська. Всі — у розпорошку.
Один в біді… Один — як на воді.
Оце тобі супряга з бусурманом.
Хіба я гетьман? Всипище глупот.
Так дався оморочити оманам!
Тепер дивись на Україну. От.
Дивись.
Давись сльозами.
Був найдужчий.
Носив при боці шаблю, не стручок.
Тепер сидиш самотній, невладущий
і п’єш, як трахтемирівський дячок»…
Світлана КОМА.
На фото з відкритих джерел: Ліна
Костенко.

